Історія про те, як виводили гроші на заставу в 150 млн, - Железняк

Ну що, тримайте історію про те, як виводили гроші на заставу в 150 млн. І це той випадок, коли схема навіть не намагалася виглядати складною.

Компанія з Добропілля. Три працівники. Чистий прибуток за минулий рік — 34 400 грн. 25 червня на її рахунок заходить 54 мільйони. Того ж дня всі 54 йдуть на спецрахунок ВАКС як частина застави за ексміністра. Гроші пролежали на рахунку кілька годин.

І таких компаній кілька. Одна з Броварів: статутний капітал 5 000 грн, один працівник, 25 КВЕДів — від торгівлі металами до вантажних перевезень — і жодного доходу у звітності. Власниця й номінальна директорка — теща фігуранта справи. Інша — з села Щасливе, 31 КВЕД, фінансових даних немає взагалі: отримала 5 млн нібито за товар і того ж дня переказала на заставу. Найбільший потік — 72 млн готівкою, які зайшли на рахунок через 137 фіктивних платіжних операцій від 68 підставних фірм і ФОПів.

А тепер головне. Все це мало впертися в банківський фінмоніторинг. І не вперлося. За версією слідства, систему контролю платежів на час переводили в режим технічного обслуговування, а учасникам повідомляли точну годину. У це узгоджене вікно платіж проходив автоматично — жодна жива людина його не бачила.

Система не зламалася. Її на пів години вимкнули.

Тепер про те, чиї це гроші. Сьогодні на засіданні ВАКС (обирали запобіжний ексголові правління банку) прозвучало: за версією обвинувачення, готівку на заставу 9 червня організовував Міндіч. А керівництво банку, за версією САП, погодилося працювати «під неформальним контролем» — бо попередній «куратор» банку, «лідер злочинної організації Міндіч», у розшуку. І вишенька з перехоплень: «якщо Міндіч платить — ми можемо і щодо інших, більш дрібних корупціонерів вносити кошти: траса вже є, і ми її не закриваємо». Траса. Вони самі так це називають…. (Захист усе заперечує — «чому саме Міндіч і звідки готівка, незрозуміло». Вирішить суд.)

І знаєте, що дратує найбільше? Рівнів захисту було три: фінмон самого банку, Нацбанк над банком і Держфінмоніторинг. Не спрацював жоден.

Причому питання ставили заздалегідь. У листопаді минулого року на засіданні нашої ТСК я питав голову Держфінмону саме про застави — про фірми зі статутним капіталом у тисячу гривень. Відповідь: «є запит від НАБУ, ми його відпрацьовуємо», «мені невідомо, з якого банку вносили». Це листопад 2025-го. А в червні 2026-го — те саме вікно в тому самому банку….

До речі, Нацбанк уже штрафував цей банк за порушення у сфері фінмоніторингу — щонайменше двічі, разом майже на 52 млн грн. Проблему бачили задовго до цієї історії.

До чого я це? Тут не було геніальної схеми. 34 тисячі прибутку за рік і 54 мільйони за день — це видно неозброєним оком. Питання не в тому, що не помітили. Питання в тому, що для цих грошей відкрили вікно.

Тому конкретно. Ми з колегами подали законопроєкт №15388 про посилену перевірку застав: публічний перелік тих, хто вносить заставу; можливість для НАБУ і САП швидко перевіряти ланцюжок походження коштів; ризик-фактори — відсутність персоналу, відсутність звітності, свіжа реєстрація компанії.

І 02 вересня, наступної середи, о 14:00 наша ТСК проводить публічне засідання по цій ситуації. Запрошені НАБУ і САП, Мінфін, Нацбанк, Держфінмон, Ощадбанк, компанія, яка добирала наглядову раду, і керівництво Сенс Банку. Засідання відкрите.

А детальний розбір схеми, з записами і з тим, що відповідали на ТСК ще торік, — у відео.

00:00 - Як компанія з 34 тис. грн прибутку провела 54 млн грн застави?

02:07 - Що у ВАКС заявили про гроші Міндіча та заставу Галущенка

03:56 - Sense Bank під неформальним контролем: версія обвинувачення

07:55 - 150 млн грн застави: 137 платежів і 68 підставних фірм

10:03 - Як створили «вікно» для обходу фінмоніторингу

14:44 - Що робити далі: законопроєкт, ТСК і питання до Нацбанку

Джерело