"Із місцевими цінами зарплати вистачає на усе": Українка розповіла про свій переїзд до Таїланду

"Щоразу, коли ми із сім'єю повертаємося в аеропорт Чіанг Мая, нас зустрічають усміхнені тайці. До хорошого звикаєш не швидко, а миттєво. Ось і застрягли ми тут уже на чотири роки. Дочка вчиться у міжнародній школі, чоловік працює онлайн на європейську компанію. Нам із місцевими цінами вистачає на все", - пише Леся Гайл-Калашник у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Чіанг Май — досить велике місто Північного Таїланду, яке історичні книги і всілякі туристичні путівники називають культурною столицею країни. У Чіанг Маї, як мало де в Таїланді, масштабно проходять яскраві буддійські фестивалі Сонгкран і Лой Кратонг. На них подають сотні різноманітних страв не тільки тайської кухні, але й кухонь гірських племен, багато з яких говорять своїми мовами.

У повсякденному житті тайці носять національний одяг, що робить Чіанг Май особливо строкатим. Місцеві звикли жити, нікуди не поспішаючи. Втомленим від постійного драйву західної цивілізації, суперництва, агресії припаде до смаку такий загальнонаціональний дзен. Тому в Чіанг Май їдуть не тільки відпочивати, але й пожити. Спільнота місцевих експатів давно перетнула тут межу 50 тис. осіб.

І якщо південні острови Таїланду приваблюють приїжджих красивими пляжами, теплим морем, низькими цінами на їжу, житло і транспорт, то Північний Таїланд сподобається цінителям гірських вершин, вкритих тропічними лісами, любителям водоспадів і швидких гірських річок. А ціни в цьому регіоні набагато нижчі за південні. Тут також набагато прохолодніше і не так волого, як на півдні країни.

У самому місті багато торгових центрів, аквапарків, гольф-клубів, галерей, музеїв, кінотеатрів, ресторанів різних кухонь світу, а також кафе на будь-який смак. За півтори години їзди від Чіанг Мая розташована найвища гора Таїланду — Дой Інтанон. Вона трохи вище Говерли.

Вдосталь надивившись на слонів, тигрів, крокодилів і різноманітну флору в національних парках, наївшись дуріана і спробувавши тропічних комах, ми попросили знайомого гіда — чоловіка-тайця моєї бельгійської подруги — організувати для нас унікальний тур. І він відвіз нас у маленьке село гірського племені акха. Там досі готують їжу на відкритому вогні, розкладеному на глиняній підлозі. І все це відбувається у бамбуковому будинку без вікон, але з отвором для диму.

Чоловіки акха ходять на полювання із луками, на риболовлю — зі списами. На обід господарі зарізали для нас курку, а до неї приготували яйця мурашок, чимось схожі на дрібну рибну ікру, рис і кокосовий суп. Також подали обсмажені дикі трави з овочами з городу. Тут також нам показали, як ростуть ананаси, хлібне дерево, кава і бавовна.

Ми спробували постріляти з лука: відчуття, що всі дружно провалилися у XIII століття. XXI трапився із нами через 45 хвилин після їзди дорогою до першого супермаркету, де ми купили бутильовану воду, бо не ризикнули випити з гірського струмка. Дорогою ми зустріли молодого пітона, безпечного і неотруйного.

У сусідньому дворі на радість нам і особливо нашої восьмирічної доньки Софійки народилося слоненя. Награвшись із ним, Софійка пішла задоволена, як слон. Втім, і слоненя теж залишилося задоволеним.

Для об'єктивності варто відзначити, що Таїланд таїть у собі окремі небезпеки. Ось деякі з них. Тут погано їздять: країна посідає друге місце у світі за смертністю внаслідок дорожньо-транспортних пригод, особливо серед тих, хто пересувається на мотоциклах і мопедах. У Чіанг Май також краще не приїжджати в березні-квітні: температура повітря піднімається вище 40 °C. Це нелегко пережити. Крім того, місцеві фермери палять рисові поля і гірські схили, де вирощують гриби, і повітря оточеного горами міста наповнюється небезпечним смогом. У цей час ми зазвичай їдемо на південь Таїланду або в інші країни. Благо у дочки канікули, у чоловіка відпустка, і ми, як досвідчені мандрівники, завжди готові до нових пригод, які обов’язково повернуть нас в аеропорт Чіанг Мая".