Карта бойових дій за 20 листопада: прорив на Запоріжжя може обвалити південний фронт та переміститись на Дніпровщину

Окупанти впритул підійшли та створили загрозу для великого міста – районного центру Гуляйполе, яке одночасно є нашим логістичним та оборонним вузлом. Однак сталось це не раптово, а поступово впродовж року і трьох місяців. З того часу, як ворог захопив Вугледар його темпи просування на південному заході Донеччини були стабільно високими.

За цей час росіяни пробились на 70 км на захід та захопили низку наших укріпрайонів, зокрема у Великій Новосілці, Кураховому, Комарі та Костянтинополі. Темпи наступу рашистів, який на південному фронті вийшов на оперативний простір є найшвидшими з 2022 року. ЗСУ поки не можуть тут стабілізувати фронт. Тільки в останні 3 місяці вони захопили 250 км кв на стику Донеччини, Запоріжжя і Дніпровщини. А за другий тиждень листопада зс РФ захопили понад 160 км кв, що є одним із найгірших показників у цій війні і точно найгіршим у цьому році. Тотальна більшість захопленої території – це саме Запоріжжя і Дніпровщина.

Звідси причина резонансних заяв про те, що незабаром війна дійде до околиць Запоріжжя, до якого від Гуляйполя залишилось ще 70 км, а укріпрайонів та готових оборонних ліній не так і багато.

У жовтні ворог широким фронтом протяжністю майже 30 км вийшов до річки Янчур. Спочатку вони, опираючись на захоплену влітку Малинівку, форсували річку та вибили Сили оборони із Полтавки, в якій була потужна оборонна лінія. Потім вони, рухаючись на північ вздовж річки атакували інший потужний укріпрайон в районі сіл Успенівка і Новомиколаївка. Форсувавши річку мінімум у двох місцях, ворог не тільки обвалив нашу оборону по річці, але й швидкими темпами просунувся на 9-10 км за захід.

При цьому вони вийшли із низовини та зайняли висоти біля сіл Рівнопілля та Нове, які домінують над Гуляйполем. Таким чином росіяни створили перевагу для своїх дронів, які тепер мають значно кращі можливості для тероризування міста. Однак поки не йдуть на прорив до нього поки не сформують комфортну для себе ситуацію на флангах та не переріжуть логістику.

На правому фланзі ще один наш укріпрайон, який розташований на панівних висотах над Гуляйполем, поблизу сіл Високе та Зелений Гай, опинився в напівоточенні. Тепер росіяни атакують на нього не тільки зі сходу, але й з півночі. За цих умов, наша оборона тут почала просідати, а зс РФ поступово займають наші позиції.

З лівого флангу окупанти намагаються вийти до траси, яка веде із Гуляйполя до Покровського – на Дніпровщині. Ця траса є не тільки важливою логістичною артерією, але й першим рядом потужної захисної лінії. За трасою з півдня на північ в’ється річка Гайчул, а за нею починається нова гряда висот, на яких побудована оборонна лінія укріпрайонів. До слова, наразі це єдина захисна лінія, яка прикриває південний фронт від Запоріжжя через Оріхів і до Гуляйполя зі східного флангу. Якщо її прорвати – то весь південний фронт опиниться під загрозою обвалу.

Саме такою є мета окупантів. Звісно, вони планують захопити Гуляйполе, і вже невдовзі ми побачимо вуличні бої в місті, де ще не проведена повністю евакуація мирних мешканців. Але головний удар зс РФ будуть спрямовувати північніше – в районі села Тернувате. Тут, між Покровським і Гуляйполем, у межиріччі трьох річок Янчура, Гайчура і Вовчої, росіяни бачать можливість прорвати нашу оборону і зайти в тил оборонній лінії, побудованій вздовж Гайчура.

Таким чином, просуваючись на захід, вони хочуть не тільки зайти в тил нашому фронту в районі Оріхова, але й обійти оборонні позиції, побудовані довкола Покровського та вздовж річки Вовча, яка стала «китайською стіною» в обороні Дніпровщини.

Через прорив на Запоріжжі фронт може заглибитись і на Дніпровщину

Від червня, коли ворог прорвався в районі Комара на північ від траси Курахове – Запоріжжя, окупанти намагаються продовжити своє просування та форсувати річку Вовча, але Сили оборони тримають удар. Спочатку росіяни намагалися в районі Новопавлівки, але зав’язли у боях у селах, розташованих вздовж річки, зокрема у Дачному, Філії, Іванівці та Андріївці-Клевцовому. Тут час від часу вони мали ситуативні прориви через річку, але відсутність логістики та злагоджені дії Сил оборони не дозволяли окупантам просуватись далі. Вони так і не зуміли тут створити повноцінний плацдарм.

Потім вони підійшли до іншого укріпрайону біля Великомихайлівки та почали нові спроби форсувати річку в Новоселівці та Соснівці, але ЗСУ вибили звідти окупантів. Зараз вони намагаються закріпитися в Олексіївці та Орестополі, куди вже проникли численні ДРГ. Одночасно ворог атакує Новоолександрівку і намагається пробитися на північ від Вишневого. Їхня мета до настання морозів вийти до річки Вовчої на максимально широкому фронті. Якщо морози будуть настільки сильними, що річка замерзне, то наша лінія оборони стане дуже вразливою.

А поки цього не сталося ворог хоче пробитися на північ вздовж Янчура та дістатися до траси на Покровське в районі Данилівки. З початку листопада окупанти намагаються зайняти Єгорівку, щоб створити собі плацдарм на іншому березі річки та розвинути наступ на Данилівку. І хоча окремі ДРГ вже знищувалися й у самій Данилівці, але і у Єгорівці росіяни наразі не закріпилися остаточно. Однак саме сюди вони будуть спрямовувати свої ключові зусилля. Данилівка та сусідні села можуть стати ключем до прориву нашої оборони між Покровським та Тернуватим та дозволить ворогу зайти Силам оборони у фланги чи в тил та почати облогу першого міста на Дніпровщині.

А поки річки надійно допомагають стримувати ворога, йому на допомогу прийшли осінні тумани. Днями під прикриттям туману росіяни форсували на бронетехніці річку Вовча в районі Дачного та проїхали без боїв 10 км до Новопавлівки й висадили тут десант. До того ж їм це вдалося зробити двічі. Але так само швидко як загарбники зуміли дістатись Новопавлівки, так вони тут і провалили спробу закріпитися. Більшість десанту загинуло або потрапили у полон. І хоча цей бліцкриг не вдався. Зараз російська армія намагається утримати плацдарм біля Дачного, щоб надалі мати можливість атакувати Новопавлівку знову. Атака на Новопавлівку продемонструвала негативну тенденцію появи нових можливостей форсувати річку, яка з настанням холодів тільки посилюватиметься.

Джерело