Попри продовження тенденції спаду активності зс РФ майже по всій ділянці фронту, однак головною тенденцією цього тижня стали масові спроби зайти в ті українські міста, в яких ворога ще не було, зокрема в Лиман, Сіверськ й Костянтинівку, а також розвинути наступ на центральні райони Куп’янська, Покровська і Вовчанська
В той час, як росіяни значно посилили наступ у Вовчанську, а також по всьому периметру кордону аж до річки Оскіл, коли вони вже дійшли до центральних кварталів Куп’янська, Генштаб направив на цю ділянку фронту визначного генерал-майора Михайла Драпатого. І хоча через реорганізацію структури ЗСУ – це фактичне пониження, однак зосередження Драпатого на Харківщині демонструє не тільки належну оцінку рівня загрози, але й дає надію, що його військовий геній змінить тут ситуацію на краще. Поки не стало пізно.
Тим часом окупанти перейшли кордон на правобережжі Осколу та захопили територію в понад 14 км вздовж лінії розмежування. Села Одрадне та Бологівка опинились у сірій зоні, а можливо й окуповані. Таким чином ворог демонструє наміри спробувати атакувати у напрямку Великого Бурлука, щоб значно ускладнити логістику для Куп’янська.
Разом з тим тритижневі штурми у Вовчанську призвели до того що рашисти перейшли річку Вовчу, зайняли район промзони та продовжують просуватися на південь, звідки вони отримають можливість атакувати захисників Вовчанська у будь-якому напрямку.
Найгірше ситуація розвивається у Куп’янську. Тут ворог зумів накопичити значну кількість військових та просунувся до південної частини міста. Їм вдалося зайняти квартали по інший бік невеликої річки Куп’янка, що як і Оскіл тече через місто. Таким чином ворог зайняв наші позиції та обійшов із флангу оборонців у центральних кварталах міста, які опинилися затиснутими між двома напрямками атаки.
Попри критичність ситуації, ЗСУ контролюють значну частину Куп’янська, а бої ведуться за кожний будинок. Окрім того, наші військові намагаються фланговими ударами перебити логістику та приплив поповнень. Якщо їм це вдасться, то ті, хто прорвався у Куп’янськ опиняться в оточенні й не зможуть довго вести наступальні дії та перейдуть до втримання позицій. Найближчі тижні стануть вирішальними для долі Куп'янська. Все залежить чи у ЗСУ знайдеться достатньо резервів.
Путіністи понад усе хочуть зайти в якомога більше українських міст до настання зими. Там де вони не мають можливості наступати широким фронтом, як на Дніпровщині та Запоріжжі, ворог пробивається до міст малими групами, під прикриттям лісу. Зокрема в лісах між Зарічним та Ямполем рашисти настільки розширили сіру зону, що це дозволило окремим групам зайти в Лиман. Однак вони були знищені, а про масштабний наступ на Лиман поки не йдеться. Хоча тенденція не втішна. В Ямполі вже третій тиждень тривають вуличні бої, але теж із малими групами окупантів. Аналогічна ситуація на північ від Сіверська, де ворог просувається до Дронівки, в якій є стратегічно важлива переправа через Сіверський Донець. Днями на Сіверськ була спроба одночасного штурму зі сходу та півночі, але наступ відбили.
Тим часом несподівано штурмовики 425 полку "Скеля" повідомили про зачищення села Торське, яке розташоване на лівому березі річки Жеребець. Якщо ЗСУ вдасться розвинути успіх у напрямку Зарічного, то знову можна буде говорити про відновлення лінії фронту по річці, що суттєво полегшує оборону та знімає загрозу для Лимана, принаймні зі сходу.
У жовтні Костянтинівка увірвалась до списку одних із найбільш активних ділянок фронту. Рашисти поступово наближаються до міста. Найбільший тиск відбувається зі сходу. Бої ведуться за села Ступочки, Предтечине та Олександро-Шультине. Тут сіра зона настільки наблизилась до Костянтинівки, що днями на її вулицях помітили та знищили групу росіян. З півдня ворог вже майже повністю захопив Торецьк та наблизився до Плещіївки за яку зараз триває бій. Разом з тим окупанти просунулися від Катеринівки до Клебан Бика, а ЗСУ поступово займають оборонні позиції на півночі Клебан-Бицького водосховища.
Далі на захід зс РФ намагаються пробитися через нашу оборону повз правий берег водосховища, однак не мають жодного просування. Так само невдалими є спроби наступу на західні околиці Костянтинівки з боку Яблунівки.
Врешті через багато тижнів боїв ЗСУ зуміли ліквідувати оточених окупантів в районі Кучеревого Яру. Тільки полонених вдалося взяти понад 50 осіб, що вказує на те, наскільки великою була група прориву. І це тільки вершина "сніговика". Його "тулуб" між Шаховим і Новим Шаховим продовжує активні дії навіть без голови.
Попри те, що ЗСУ наступаючи від Нового Шахового витіснили окупантів на схід, вони просунулись у бік Шахового, де зайняли позиції та очікують порятунку. Тим часом з боку Новоторецького та Попового Яру рашистам вдалося пробитися у напрямку Володимирівки. Фактично Сили оборони у Володимирівці оточені з трьох боків та все ж утримують позиції та контратакують у різні напрямки. Після звільнення Кучеревого Яру, наші військові візьмуться за ліквідацію другого оточення, тоді тут фронт дещо стабілізується.
Тим часом 51-ша армія зс РФ продовжує атакувати у західному напрямку на Білецьке, Родинське та Червоний Лиман, однак без жодного просування.
Цього тижня путіністи здійснили масований наступ на Покровськ та Мирноград з метою закріпитися у цих містах. На Мирноград ворог наступав з трьох сторін: з півночі з Червоного Лимана, зі сходу від Новоекономічного, а також з півдня де вони від Гродівки намагалися пробитися до Козацького та Променя. З півночі та зі сходу Сили оборони відбили атаки й відкинули росіян на початкові позиції, а ті групи, які прорвалися до міста - знищені. Натомість ворогу вдалося просунутися на кілька км та закріпитися неподалік Променя. З перспективою продовжити наступ.
Напередодні зими росіяни змінили тактику наступу на Покровськ. Тепер вони значно посилили атаки на саме місто, щоб максимально в ньому закріпитись. Вони зуміли зайти в місто через південні та західні райони приватної забудови. Поки що йде мова про десятки малих диверсійних груп. Однак їхня кількість постійно збільшується, а зона проникнення розширюється. Найбільше їх поникло у Шахтарський та Сонячний райони, район Троянда фактично окупований. Також окремим групам вдалося пробитися до центральних районів біля залізничного вокзалу, але згодом Сили оборони повністю зачистили ці квартали.
Не маючи можливості пробитися через Удачне та Котлине, щоб обійти Покровськ із заходу, росіяни спробували наступати на Молодецьке, що далі по трасі.
Рашисти значно збільшили удари КАБами по місто, ледь не половина з яких летить на Гришине, що є логістичним хабом та західними воротами у місто. З початку жовтня на місто впало 850 бомб.
У ворога немає тут наразі значних проривів, але вони зуміли здобути тактичну перевагу одразу в трьох місцях на північ від річки Вовча. Зокрема окупанти розвинули успіх на околицях Іванівки, Філії та Дачного. Тепер вони зможуть тут накопичувати сили, щоб потім продовжити наступати на саму Новопавлівку. Втім ЗСУ ще можуть тут тримати фронт вздовж річки, яка стає важливим бар’єром, особливо з настанням холодів.
Ділянка фронту між Покровським та Добропіллям залишається найбільш критичною – саме тут путіністи щоденно просуваються вперед вже по землях Запоріжжя та Дніпровщини. За тиждень їм вдалося розширити зону контролю від Вербового на південь до берегів річки Янчур, де вони спробували її перетнути в районі села Єгорівка. Одночасно ворог атакував на Вишневе, але тут йому закріпитися не дали. Все ж окупанти просуваються до дороги Покровське – Гуляйполе. Щоб її перерізати їм залишилось просунутись орієнтовно на 10 км. Якщо ж вони закріпляться в Єгорівці, то всього 6. Наразі ця ділянка фронту є найбільшим вклинюванням окупантів на Дніпровщині, однак значно більшої загрозою є їхній захід у тил нашій лінії оборони біля Гуляйполя.
Зокрема окупанти зуміли розширити зону свого контролю вздовж річки від Новогригорівки й аж до Малинівки. Вони окупували Полтавку та Охотниче та продовжують рухатися на північ вздовж річки Янчур до нашого укріпрайону в Успенівці. Тут вже з іншого боку річки ворог в очікуванні можливості форсувати річку і зайняти низку сіл. Відтак окупанти зможуть наступати на Гуляйполе не тільки з півдня і сходу, але й з півночі, де вони будуть поступово рухатися, щоб повністю відрізати місто від постачання. Наразі ж повзучий наступ на Запоріжжі у перспективі може мати значні негативні наслідки для оборони всієї області.
Попри продовження тенденції спаду активності зс РФ майже по всій ділянці фронту, однак головною тенденцією цього тижня стали масові спроби зайти в ті українські міста, в яких ворога ще не було, зокрема в Лиман, Сіверськ й Костянтинівку, а також розвину...
Молодий окупант Олексій Бушуєв вирішив підзаробити, вбиваючи українців. 21-річний росіянин уклав контракт, однак воював недовго – потрапив у полон. Можна сказати, що йому пощастило. Зате родина зіткнулася із брехню, байдужість і цинізм командирів. Доки...