Карта бойових дій за період 21-28 лютого: загроза спустошення Слов’янська і Краматорська і продовження контратаки ЗСУ на Дніпровщині

Поки наш інформаційний простір заполонили заяви російського керівництва про їхні плани знову швидко захопити всю Донеччину, а також лякалки про готовність вдарити по Україні ядерною зброєю, непомітною пройшла новина про те, що в Севастополі окупанти почали демонтаж будівлі штабу Чорноморського флоту Російської Федерації

Пам’ятаєте, це той штаб, над яким їхнє ППО у вересні 2023 року начебто збило дві ракети Storm Shadow. 2,5 років вони чекали, щоб врешті розпочати цей знаковий демонтаж своєї присутності в Криму. Справді кому потрібен штаб в Севастополі, якщо весь флот давно втік у Новоросійськ і не зможе до кінця війни вільно переміщатися Чорним морем.

Окупанти наблизились до Краматорська на відстань артилерійського пострілу

Попри те, що весь лютий ворог був помірно активний, однак весь місяць погіршувалася ситуація на Слов’янському, Краматорському і Костянтинівському фронтах. Наразі росіяни готують підґрунтя для початку наступу на останню велику агломерацію на Донеччині під українським контролем.

Після взяття у грудні Сіверська, окупанти зосередили свої удари на північ і південь від міста та мають стабільне просування у напрямку Слов’янська. Головним їхнім завданням на цьому етапі є вийти на ближні підступи Краматорська і Слов’янська, зайняти панівні висоти за 15-17 кілометрів від цих міст, щоб розпочати безперестанний терор мирного населення та нонс-стоп знищення цих міст на тільки Кабами, але й дронами і навіть ствольною артилерією. Після цього з Краматорська щоденно виїжджатимуть евакуаційні поїзди.

Ворог не може зараз захопити ці міста, а тому хоче їх спустошити та ліквідувати надважливий функціонал агломерації, яку вона виконувала всі роки війни – головний логістичний хаб. Якщо їм це вдасться, то це суттєво змінить конфігурацію фронту не тільки на Донеччині, але й в сусідніх областях.

Щоб почати реалізовувати цей план російській армії потрібно зайняти висоти вздовж лінії сіл Миколаївка-Оріхуватка-Малинівка, а також окупувати Часів Яр. Поки з останнім вже 2 роки складається для них провально, завдяки обороні 24-ї королівської механізованої бригади. Тому вони всю зиму намагалися просунутися на інших ділянках і частково їм це вдалося.

Зокрема, з початку зими ворог пробився на 5 кілометрів по трасі Бахмут – Слов’янськ. І днями окупував село Привілля та зайшов у Міньківку, яка виконувала роль форпосту нашої оборони. Окрім того, вони значно посилили тиск на Маркове і Новомаркове, щоб продовжити своє просування вздовж каналу Сіверодонецьк-Донбас, який власне і йде по найвищих точках панівної в цьому регіоні височини. Від Привілля до виходу на височину навпроти Краматорська росіянам потрібно пробитися ще 2,5 км. І ще два, щоб захопити Малинівку.

Весняна битва за це село буде однією із ключових в обороні Краматорська.

Між Краматорськом і Слов’янськом ворог намагається дістатися сіл Рай-Олександрівка та Оріхуватка. Тут у нього ще більше просування – аж на 10 км, які від Васюківки до Никифорівки загарбники пройшли за 3 місяці.

Днями вони ще більше розширили зону контролю навколо Никифорівки та атакували у напрямку Рай-Олександрівки, де на пів дороги до неї зайшли у село Липівка. Паралельно окупанти штурмують Федорівку Другу, щоб вийти у фланг нашим оборонцям по лінії Малинівка - Привілля.

Наступ на Слов'янськ просувається паралельно із наступом на Краматорськ

Далі на північ ворог постійно має просування вздовж обох берегів Сіверського Дінця.

Тут від розширив зону контролю в районі Платонівки і почав закріплюватися у Закітному, де є важлива панівна висота, яка сприятиме подальшому руху росіян на захід. Почалися бої за Криву Луку – це є ще одна висота і Каленики, де пересікаються кілька важливих рокадних доріг. Зокрема останньої дороги із Ямполя, де все ще у напівоточенні тримають позиції Сили оборони. З боку Сіверська на Каленики ведеться ще один наступ. Тут ворог врешті окупував Свято Покровське та розпочав бої на вулицях Різниківки.

Просування на будь-якій із цих ділянок фронту буде доволі критичним для сусідніх, і в підсумку в цілому для всієї нашої оборони, вибудуваної по височині, що звисає над Слов’янськом і Краматорськом.

Наразі весь цей напрямок є найбільш для нас загрозливим, оскільки не проглядається тенденцій для його стабілізації. Водночас і в росіян немає достатньо сил, ані щоб пришвидшити своє просування до агломерації, ані тим більше, щоб реально претендувати на її взяття у найближчі півроку, а то й рік. Тим більше, що для цього потрібно не тільки підійти зі сходу, але й з флангів. А тут у них серйозні проблеми. На Лиманському напрямку рух ворога фактично зупинився.

Костянтинвка тримає кругову оборону

А на Костянтинівському бій за місто тільки в зародковому стані. Тут наразі окупанти формують умови, щоб вийти на околиці Костянтинівки зі всіх трьох можливих для них напрямків.

Знову ж таки через відсутність просування зі сходу через нашу оборону Часового Яру, росіяни поки роблять ставку на південь і захід. І як не дивно, але саме із заходу їхні дії виглядають найбільш загрозливо.

Днями тут ворог закріпився на околицях села Бересток і веде бої за його контроль. Також він стабільно штурмує сусідню Іллінівку.

Окрім того, авіаційним ударом вони знищили дамбу на річці Лозова. Через розлив води логістика до вище зазначених сіл значно ускладнилась, а відтак і їхня оборона.

Задум російського командування полягає в тому, щоб просунутися з обох боків траси Бахмут – Покровськ, яка проходить через південну частину Костянтинівки, і таким чином відрізати оборонців, що тримають удар в цій частині міста, а також на його підступах з боку Іванопілля.

Тим часом ЗСУ тримають удар на сусідніх ділянках біля Степанівки та Русиного Яру, що ускладнює темпи наступу росіян на більш широкому фронті. Не зважаючи на те, що поруч на Добропільському фронті окупанти мали незначне просування в Софіївці та Шаховому, але глобально тут фронт теж залишається стабільним.

А тому можна сподіватися, що проведені нещодавно наші контратаки біля Берестоку та Іллінівки також пригальмують наступальні пориви росіян.

Тим більше ЗСУ останнім часом демонструють вміння проводити успішні локальні контратакувальні кампанії. Зокрема одна з таких вже місяць триває на стику Дніпровщини та Запорізької області.

Контратака ЗСУ на Дніпровщині та Запоріжжі триває під покровом туману війни

І хоча вона ведеться з початку місяця та ще не припинилася, але про її результати почали говорити тільки зараз. Це дуже позитивна ознака, адже попередні кампанії ми не зуміли провести в умовах інформаційної тиші та туману війни, що в умовах позорості на лінії боєзіткнення є надзвичайно важливим фактором успіху.

Спочатку про деокупацію 200 км кв оголосили в 7 корпусі ДШВ, потім президент Зеленський підтвердив, що Силам оборони вдалося звільнити 300 км кв, а через день головнокомандувач Сирський збільшив цю цифру ще до 400 км кв.

Прикметно, що жодні наші джерела не розголошують деталей, а росіяни також як води в рот набрали. Тому оцінка ситуації в нашій карті проводиться із певним запізненням, і розумінням того, що реальна ситуація може бути ще кращою, ніж ми опишемо.

Достовірно відомо, що ЗСУ закріпилися у селах Вишневе та Вербове. На південь між Вишневим і Злагодою ми поки зав’язли у позиційних боях. Однак на сусідній ділянці є просування – Сили оборони зайшли у Тернове, де ймовірно ще тривають бої .

Водночас, окупанти здійснювали атаки в районі Запорізького та Комишувахи, що може вказувати на те, що наші військові вже повністю звільнили Тернове і просунулись далі. Були зафіксовані атаки 95-ї бригади десантників в районі висоти 167 м. Її захоплення відкрило б шлях для ЗСУ у напрямку Темирівки.

На сусідній ділянці бої точаться за ворожий опорний пункт на висоті 134 м., що між Калинівським і Новогригорівкою. Закріплення на цій висоті дозволить нам рухатись далі в район Успенівки і створює для ворога загрозу всьому їхньому угрупуванню на правобережжі річки Янчур.

Такий маневр Сил оборони змусив би ворога як мінімум пригальмувати наступ на захід, а як максимум відійти на південь для перегрупування. Тим більше, що ЗСУ контратакують і з боку Тернуватого та Варварівки, де вони відкинули росіян на лівий берег річки Гайчур. Отже окупанти можуть опинитися затиснутими між двох річок, що в умовах відлиги спричинить суттєві проблеми з логістикою.

Днями ЗСУ дістали із запасів ракети ATACMS та вдарили по пункту управління 5-ї армії зс РФ, яка ї однією із трьох армій, що наступає на цьому фронті. Це свідчить про те, що контратакувальна кампанія ще триває і ми сподіваємося почути невдовзі звідси ще кращі новини.

Водночас слід відзначити, що метою Сил оборони є не стільки просунутися якомога далі, скільки зірвати наступальні плани ворога та покращити свої оборонні позиції. В будь якому випадку, ми вже зірвали плани ворога розпочати великий весняний наступна південному фронті Запоріжжя, адже вони були вимушені перекидати підготовлені резерви у межиріччя Янчура і Гайчура, як наш Генштаб цього й хотів.

Джерело