Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
Це все вказує на те, наскільки ворог поспішає досягнути своїх цілей, не рахуючись із втратами. До слова, їх також рекордно багато – тільки вбитих 22 тисячі. Як підсумок у листопаді російська армія окупувала 505 км кв, що є найбільшим показником за осінь, але середнім, з початку великого наступу у травні.
В останній місяць осені окупанти виконали поставлені перед ними завдання – до зими зайти у міста. З боями вони закріпились в усіх містах, які були розташовані неподалік фронту. Вже зараз бойові дії розпочались у Лимані, Сіверську, Костянтинівці та тривають у Куп’янську, Покровську і Мирнограді. Останнім містом стало Гуляйполе. Щоб пробитись до нього, 150 тисячна армія рашистів у листопаді здійснила стрімкий прорив на 16 км углиб Запорізької області. Саме на Запоріжжя припадає 40% окупованої в листопаді території. При тому тут відбулось тільки 16% боїв, що вказує на відносно легше просування окупантів, а відтак не належно підготовану оборону з нашого боку.
На другому місці прикордоння Харківщини, де через відсутність захисних ліній вони можуть без важких баталій перетинати кордон, але не мають просування далі 4-5 км у глиб України. Ще 11% окупації – це території навколо Покровська та Мирнограда і саме тут щодня відбувається понад 30% всіх сутичок на фронті. Всі інші ділянки фронту зазнали не значних змін. Особливо це стосується Дніпровщини, де ЗСУ не тільки тримають удар, але й проводять локальні контрнаступи.
Після прориву до Гуляйполя і початку боїв на його південно-східних околицях, армія Путіна зосередилась над розширенням свого плацдарму між річками Янчур і Гайчур. Наразі цей плацдарм 16х16 км кв так і не сягнув траси Гуляполе – Покровське. Хоча сама дорога вже не придатна для логістики, однак разом із селами на ній є першою лінією оборони. За дорогою тече річка Гайчур, а за нею на височині вибудувана ще одна, але поки остання лінія оборони. Найближче до дороги ворог підійшов в районі сіл Добропілля та Данилівка. У Данилівці вже кілька тижнів тривають бої. Таким чином росіяни позначають вектори своїх майбутніх наступів. Вони націлились на селище Тернувате, в якому розташований наш укріпрайон. Втім це укріплення є слабшим, ніж в Гуляйполі чи в Покровському, а тому саме через Тернувате ворог хоче продовжити свій наступ на Запоріжжі. Однак, поки це доволі далекі перспективи.
Наразі ж почався бій за Гуляйполе. Річка Гайчур ділить місто на дві частини. ЗСУ формують лінію фронту на правобережжі, а окупанти наразі починають інфільтруватися у східну частину. Втім слабким місцем в його обороні Гуляйполя може стати той факт, що ще з 2022 року ворог присутній і на правобережжі Гайчура, зокрема в районі Марфополя. І в певний час він може розпочати наступ на місто ще й з півдня. Однак навряд чи це станеться раніше, ніж вони охоплять місто з півночі. Тому оборона Тернуватого буде визначальною для утримання Гуляйполя.
Попри те, що рашисти позначили свою присутність поблизу майже всіх ключових населених пунктів на Олександрівському фронті, однак закріпитися вони не можуть ні в Орестополі, ні Олексіївці чи Новоолександрівка. І навіть більше ЗСУ здійснили низку вдалих контратак у напрямку Соснівки, що пригальмувало наступ на Великомихайлівку.
Фактично фронт на Дніпровщині пролягає вздовж річки Вовча, яка восени стала серйозною перешкодою для просування росіян. Завдяки туманам вони зуміли забігти у Новопавлівку. І хоча Сили оборони знищили більшість штурмовиків, але ще певна кількість намагається вижити переховуючись по підвалах. Окрім того, вони можуть надсилати в Новопавлівку нових камікадзе, адже створили в районі Дачного невеликий плацдарм на правобережжі річки Вовча. Водночас ЗСУ днями зачистили аналогічний плацдарм у селі Іванівка і навіть зуміли форсувати річку і закріпитися на лівобережжі.
Ні в кого вже не виникає сумнівів у тому, що росіяни колись захоплять Покровськ. Однак Сили оборони роблять все для того, щоб воно перетворилось на великий рашистський могильник. Окупанти хвиля за хвилею переходять залізницю та наступають на північну частину міста, де ми тримаємо позиції. Значна частина штурмовиків знищується і тому вони надсилають нових. Поки ЗСУ тримають фланги у Гришиному та Мирнограді так може тривати доволі довго.
Саме тому ворог сконцентрував свої наступи на село Рівне, яке розміщене між Покровськом і Мирноградом і є центром логістики. Із захоплених цього тижня центральних районів Покровська зс РФ намагаються прорватися до Рівного і з півдня, але наші військові відбивають удари. Аналогічно вони атакують із півночі з боку Червоного Лиману.
В окремих ділянках в районі Родинського відстань між сірою зоною, де вже були зафіксовані окупанти, становить менше ніж 1 км. Це вказує на те, що наземного сполучення із Мирноградом вже майже немає, а вся логістика забезпечується наземними та повітряними дронами.
В самому Мирнограді ведуться важкі міські бої. Ворог продовжує пробиватися в південній частині міста, з тим, щоб відрізати ділянку фронту між Покровськом і Мирноградом, де Сухому Ярі та Новопавлівці ще є присутні Сили Оборони. Це дозволило б окупантам розширити лінію наступу на Рівне і призведе до примусового згортання оборони Мирнограда, який опиниться без постачання і в оточенні. Однак, попри очевидну необхідність залишати ці південні позиції, наша присутність в них не дає росіянам стрімко просуватися далі.
За тиждень рашисти остаточно окупували 3 села на східних околицях Мирнограда: Балаган, Козацьке і Промінь, а також пробились від Разіного до дороги між Мирноградом і Новоекономічним. Це значно ускладнило ситуацію для оборонців Новоекономічного та створило ситуацію, коли вони будуть вимушені відходити до Мирнограда, що також посилить обороноздатність міста, хоча й ускладнить реалізацію плану щодо деблокації логістики із півночі.
Раніше ЗСУ пробили коридор до Федорівки. У випадку продовження наступу на Червоний Лиман і Разіне та витіснення ворога на лівий берег Казенного Торця, можна було б деблокувати логістику Мирнограда та ще довго тримати оборону міста. Але ситуація в Новоекономічному підриває цей план. Так само як і розвиток подій на Добропільському напрямку, де росіяни окупували Володимирівку та продовжують наступати на Шахове і Софіївку. Тим самим вони повторюють свій наступ між Добропіллям і Костянтинівкою, однак вже без стрімкого прориву. ЗСУ також припинили контрнаступ та перейшли в режим оборони.
Ситуація на Сіверському та Лиманському фронтах значно погіршилась. Ворог має локальні прориви. А сіра зона наблизилась до Слов’янська на відстань у 17 км.
Бої за Ямпіль хоча й тривають, але ЗСУ поступово відходять із міста на південь. Натомість малі штурмові росіян вже атакують села Озерне і Діброва, що за 5 км від Ямполя. Дорога з Лиману в Сіверськ остаточно перерізана, тож зараз мова йде про те, що зс РФ хочуть обійти оборонців Лиману із півдня та атакувати місто під прикриттям лісу.
Тим часом ситуація довкола Сіверська стрімко погіршується. Поки максимально наблизили свої позиції до міста зі сходу. Але поки окупанти не поспішають штурмувати місто в лоб, а використовують звичну тактику з обрізання логістики. Днями вони розширили зону контролю біля Виїмки та наступали у напрямку села Свято-Покровське, яке розташоване на останній дорозі, що веде у Сіверськ. Наразі їм не вдалося тут закріпитися, однак тенденції є більш ніж загрозливими. Враховуючи накопичення ворога й на північ від Сіверська, то невдовзі може розпочатися наступ на місто із 3 чи усіх 4 сторін.
Поки Путін знову оголошує про повну окупацію Куп’янська, ЗСУ продовжують звільняти місто квартал за кварталом. Після деокупації південних районів, нашим воїнам вдалося пробитися із заходу на центральні вулиці. Поки про повну зачистку цієї частини міста мова не йде, оскільки це доволі тривалий процес, однак Силам оборони вдалося переламати ситуацію і поступово вони рухаються на північ міста, де вже також ведуться локальні бої.
Тим часом наш наступ між Кіндрашівкою і Радьківкою призвів до того, що нові поповнення рашистів у місто майже не поступають.
Новий потужний наступ росіян на Вовчанськ призвів до того, що ЗСУ відступили на крайні південні та західні квартали міста, де вже нема багатоповерхівок. Ворог зайняв всю центральну частину та промислові квартали. Лінія оборони, вибудувана по річці Вовча, не змогла утримувати наступи штурмовиків після того, як окупанти перейшли річку та сформували плацдарм біля села Синельникове. Цього тижня відступив у селі Тихе і правий фланг нашої оборони. Вовчанськ складно обороняти, оскільки як такого міста вже фактично нема, воно стерте з лиця землі, а тому ЗСУ поступово будуть поступово відходити на інші оборонні позиції.
В планах путіністів з’єднати Вовчанський фронт із плацдармом на Осколі. Враховуючи провал у Куп’янську, ймовірно саме сюди вони переспрямують свої сили.
І все ж Путін поспішає. Кілька разів на місяць він оголошує про окупацію Куп’янська і Покровська, а отже час підтискає. Ймовірно тому, що ще пів року наступу в такому темпі його армія не витримає.
Надвечір, 7 грудня, біля ТЕЦ-1 у Красноярську сталися два потужні вибухи, які спричинили масштабну пожежу на складах. Про це повідомляють росЗМІ, передають Патріоти України. За повідомленнями очевидців, вибухи пролунали поряд із підприємством, після чо...
Президент США Дональд Трамп фактично розігнав Раду національної безпеки і ухвалює рішення щодо зовнішньої політики без належної експертизи професіоналів у вузькому колі наближених людей, яким бракує компетенції. Про це пише Politico, посилаючись на поі...
