Карта бойових дій за період 5-12 квітня: ЗС РФ хочуть оточити Слов'янськ і Костянтинівку, але ЗСУ стабілізують фронт

Росіяни готують нову кризу на посткурахівському фронті

Як і очікувалося, після двотижневого накопичення в Розливі окупанти не тільки почали стрімко розширювати зону свого контролю в самому селі, а й зробили спробу швидкого прориву до траси Донецьк – Запоріжжя, щоб обрізати шлях відходу для оборонців Костянтинополя. Втім Сили оборони знищили групу прориву й відбили цю атаку на ключову логістичну артерію. Однак чи вдасться ЗСУ контратакувати та повернути Розлив під свій контроль, наразі не відомо. Якщо цього не станеться, то рано чи пізно ворог вийде на трасу. І тоді нашим захисним гарнізонам у Костянтинополі й Андріївці, які вже кілька місяців тримають стабільну оборону, доведеться відступати на Багатир та Олексіївку.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

Наче від летаргічного сну проснулися частини зс РФ біля Роздольного та почали атаки в напрямку траси, щоб підсилити загальний ефект. Але, як і раніше, вони не мають достатніх спроможностей, а тому зуміли просунутися лише близько 1 км у сірій, ніким не контрольованій зоні. На інших ділянках ЗСУ зуміли стабілізувати ситуацію та не допустили ані прориву росіян у напрямку Комара, ані захоплення Новосілки чи Бурлацького.

Покровськ і Новопавлівський фронт

Черепашачими темпами окупанти "рвуться" до Дніпровської області на Новопавлівському напрямку. Тут вони вже кілька місяців ніяк не можуть узяти 2 села – Надіївку і Преображенку. За тиждень зуміли захопити до 100 м у Надіївці, а також кількасот метрів на північ від неї, намагаючись обійти село. Натомість публічно генштаб росіян щодня заявляє, що вони з дня на день увірвуться на Дніпровщину. Ну, бо так треба для розмов із Трампом. Реально ж у Надіївці ворог із кінця січня практично стоїть на місці.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

Аналогічно провалився наступ на Покровськ. Попри розмови, начебто росіяни готуються атакувати місто з новими силами, цього тижня кількість штурмів дещо знизилась, а ЗСУ продовжували успішно контратакувати. Зокрема, на просування росіян у Лисівці, де вони зайняли половину раніше звільненого нами села, Сили оборони відповіли ударом у Шевченку. Тут ЗСУ вже майже місяць контролюють половину містечка, а також продовжують витискати росіян, щоб відкинути їх до річки Солоненька. Крім того, наші герої атакували й у Котлиному, де повністю відкинули окупантів з південної частини села на південь від залізничного полотна, а також створили кілометрову сіру зону на південь від нього. Натомість ворог продовжує штурмувати Успенівку, які Сили оборони вже один раз відбили. Цього разу окупанти закріпилися у східній частині села, а решта населеного пункту перейшла в сіру зону боїв. Імовірно, саме тут росіяни готують ще один плацдарм для прориву на Дніпровщину. Якщо Успенівку не вдасться знову взяти "в лоб", то її спробують оточити ті ворожі з’єднання, які пробиваються на північ від Надіївки й можуть зайти захисникам Успенівки у фланг.

Торецьк на межі падіння

Кількість боєзіткнень у Торецьку вказує на те, що це одна з пріоритетних цілей для зс РФ у найближчій перспективі. Адже прорив на цьому фронті може змінити ситуацію як на Покровському напрямку, так і в Часовому Яру, а також фактично розпочати наступ з півдня на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

У самому Торецьку ворог не має значних успіхів попри те, що йому вдалося закріпитися в одному з центральних кварталів біля стадіону, а також зайняти частину Забалки – південного району міста. Втім бої й далі тривають за кожний будинок, ЗСУ продовжують контратакувати, а росіяни не можуть захопити все місто, хоча вже два місяці тому проголосили про це. Днями вони зробили бездумну спробу прориву невеликою кількістю танків і бронемашин на північний захід від Торецька. Окупанти змогли продертися крізь наші редути та проїхати по дорозі на Костянтинопіль аж 6 км, поки їх не знищили на підступах до села Плещіївка. Попри те, що спроба була суїцидна, однак вона вказує на прогалини в нашій обороні, а також на тенденцію – росіяни націлилися на Костянтинівку.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

Для цього вони створили два нові фронти, метою яких є обійти захисників Торецька з флангів. З півночі окупанти мали незначний успіх біля села Дружба, а також атакували в напрямку Озарянівки. Таким чином рашисти хочуть обвалити нашу захисну лінію вздовж каналу Сіверський Донець – Донбас, а відтак і південний фланг захисту Часового Яру.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

З півдня значно погіршилася для нас ситуація вздовж дороги з Авдіївки до Костянтинівки. Цього тижня окупанти зуміли повністю зайняти Олександропіль і його околиці та створили сіру зону на 6-кілометровій ділянці дороги на Костянтинівку. Втім їхнє просування на Валентинівку ми зупинили, як і наступ з Нью-Йорка на Щербинівку. Відтак росіяни пішли в атаку на сусідній, західній ділянці фронту. Від Архангельського вони штурмували Калинове, та окупували його. Наразі тут фронт є найбільш динамічний і вразливий для ЗСУ, які вже другий тиждень не можуть стабілізувати ситуацію. Росіяни наступають доволі широким фронтом і мають поле для маневру. Ситуація може нагадувати постійне та поступове просування окупантів після захоплення Авдіївки.

Лиманська криза триває

ЗСУ не вдалося зупинити розширення плацдарму росіян на правому березі річки Жеребець. Тут вони не тільки зайняли всю сіру зону між Балкою Журавкою і Катеринівкою, а й майже окупували саму Катеринівку і продовжують просування далі на захід до річки Оскіл. Після тривалих безуспішних атак у напрямку Колодязів, через який він хотів вийти на Лиман, ворог змінив вектор наступу і спрямував його на захід і північ, у такий спосіб створюючи загрозу прориву до Осколу в напрямку на Ізюм і Борову. Втім темпи просування зс РФ наразі доволі повільні, а Сили оборони потроху стабілізують ситуацію.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

Ще повільнішим є наступ росіян на лівому березі Жеребця, де вони хоч і зав’язали бої у Ямполівці, але не можуть у ній закріпитися, тож село перейшло у сіру зону. Хоча тенденції на Лиманському фронті невтішні, однак росіянам ще дуже далеко до реалізації їхнього плану – створити загрозу Слов’янську з півночі, як це було у 2022 році.

Прикордоння Сумщини – буферна зона

Майже по всьому кордону Сумської області та РФ точаться запеклі бої. Тут завжди була найгарячіша ділянка фронту після Покровська, а за останній тиждень кількість боєзіткнень зросла на 30%. І ЗСУ, і росіяни активно формують прикордонну буферну зону, створюючи все нові й нові поля для битви. Наша авіація щодня завдає ударів углиб території Курської, Білгородської та навіть Брянської областей, знищуючи склади та польові штаби ворога. Так, одним зі знакових був удар по прикордонному пункту в Тіткіно, де фіксували концентрацію росіян для наступу.

Загарбники тиснуть на 15-кілометровій ділянці кордону від Веселівки й Журавки до Басівки та намагаються прорватися чимдалі. Наприклад, здійснили невдалі спроби атакувати Локню. Окрім того, вони з усіх сил витискають ЗСУ з Курщини, зокрема в районі села Гуєво, половина якого днями перейшла в сіру зону. Натомість наші воїни закріпилися на Білгородщині. На це вказують заяви Зеленського й Сирського, які визнали перебування там Сил оборони.

Карта бойових дій за 5-12 квітня, Фото: Еспресо

Прикордонна війна триватиме довго, проте наразі ніщо не вказує на те, що хтось зі сторін має змогу тактичного прориву. Основним завданням є розтягнути сили противника. Наразі така ситуація корисніша для нас, адже росіяни не можуть кинути додаткове підкріплення на більш важливі для них ділянки фронту. І тут вони нічого не досягнуть.

Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Джерело