"Кажуть, головний комуніст Радянського Союзу, "дорогий" Леонід Ілліч Брежнєв був віруючою людиною. Парадокс", - журналіст

"Що ви знаєте про демократію. От в СРСР була демократія так демократія. Радянська конституція була найдемократичнішою у світі. В ній гарантувалося право на свободу віросповідання: хочеш у православний храм ходити молитися – ходи, хочеш у католицький – будь ласка. І до синагоги шлях відкрито", - пише журналіст і письменник Павло Бондаренко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"І якщо ти бажаєш відстояти всенощну, посвятити паску та крашанки, а потім відсвяткувати Великдень – будь ласка. Ніхто тобі не забороняє.

Але, як у тому старому брутальному анекдоті, є нюанс.

По-перше, біля церков, костьолів і синагог по святах ходили комсомольсько-комуністичні патрулі. Ні, вони не заарештовували усіх підряд. Вони ловили жовтенят, піонерів, комсомольців та комуністів, які ризикнули відвідати службу. Бо політика їх громадсько-політичних добровільних об`єднань дозволяла лише одну віру – у комунізм.

А в СРСР 99% людей віком до 28 років – жовтенята, піонери, комсомольці. А після 28 років ще якась частина – комуністи. Якщо тебе спіймали на відвідуванні церкви або хрещенні своєї дитини – ти вилітав з комсомолу. А якщо ти не комсомолець – для тебе закрито шлях до вишів і технікумів і до деяких видів роботи. І до державної служби. Максимум, що на тебе чекає – посада штукатура, ГРОЗа на шахті, водія самоскиду, швачки-мотористки або мотальниці пряжі. І все по закону.

А ще на Великдень в СРСР влаштовували "воскресники". Дерева білити, вулиці мести, торішнє листя збирати. Що? Свято? Яке таке свято? І взагалі це "совпадєніє".

При цьому усі все розуміли й усі все одно пекли паски та робили крашанки. І коли напередодні Великодня з магазинів розмітали кекси, все було зрозуміло.

До слова. Кажуть головний комуніст Радянського Союзу, "дорогий" Леонід Ілліч Брежнєв теж був віруючою людиною. Відпускав з роботи на великі свята прибиральницю свого кабінету тітку Машу, щоб та могла відстояти у храмі церковну службу, давав їй гроші на свічки та просив помолитися за його душу. За словами очевидців під час похорону Брежнєва вдова генсека поклала в труну покійного маленьку іконку. Стверджують, що Брежнєва навіть відспівували в одному із храмів Москви. Щоправда, за зачиненими дверима.

За правилами Брежнєва мали б виключити з партії, позбавивши усіх партійних посад. Але... І він не один такий був на вищих щаблях радянської влади – таємно віруючий. Країна парадоксів".