"По-моєму, це не реванш, а типова офензива: за один день – убивство Тимчука, "реабілітація" Портнова в КНУ та голосування харківського вряду за заміну Григоренка Жуковим (може, ще щось було, але досить і цього!), – це має вигляд не "соупадєнія", а продуманої наступальної операції: комплекс бойових дій. Схоже, в Москві вирішили, що пора переходити до "окончательного решения украинского вопроса" (ню-ню...)", - пише українська письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Вічна пам'ять Дмитрові Тимчуку; спасибі за службу, пане полковнику... Але чесно признаюся, що найбільше мене зачепило – до задихання від гніву! – харківське "повернення Жукова": символічний плювок вгодованого чекістського різника на могилу ним розстріляних, знак-розписка, що - "да, убивали вас, хахлов, и дальше будем убивать"! І тут, можна не сумніватись, точковими терактами діло не обмежиться, – "демони російської великодержавности" охляли, вони просять крови, багато крови...

До Жукова в мене буде свій рахуночок на Страшному суді: мій рідний дядько, мамин старший брат, у 1941-му вернувся з-під Києва без руки й так ніколи по-справжньому й не оклигав від того, що там бачив, – від того, як щойно привезених новобранців у домашніх піджачках (мами, виряджаючи, вдягли в кращеньке!) гнали на німецькі кулемети, хвиля за хвилею, а весь їхній вишкіл звівся до того, що їм один (один!) раз показали, як розбирати автомата: ніхто й не розраховував, що вони воюватимуть, а просто й неприховано – привезли "на м'ясо". Таке собі продовження геноциду 1933-го, тільки значно менш відоме. Тому що після "чорносвиточників" мемуарів не залишилось.

Тепер можна сказати харківським голосувачам: кров їхня – на вас і на дітях ваших. І не кажіть, що вас не попереджали. (Тут взагалі якийсь сатанинський символізм, у цьому сюжеті – Жуков проти Григоренка, різник проти воїна, генерал-кат - проти генерала-оборонця, та ще й оборонця кримських татар, і все це в час окупації Криму – бррр, шкіра терпне від омерзіння, якщо вдуматися...)

Дорогі харків'яни, будь ласка, не мовчіть, – протестуйте, демонструйте, urbi et orbi, що ви незгодні бути по людоїдській стороні, – захистіть своє прекрасне і трагічне місто від цієї спроби символічно підкласти його "під різника", бо за різниками символічними обов'язково приходять фізичні, і кому, як не вам, котрі бачили їх у 2014-му, це знати?..

Як пише один гарний юрист – "тримаймо стрій, прорвемося". Never again. Ніколи знову".