Хіти тижня. "У часи п’ятого президента була зроблена величезна помилка", - Дмитро Вовнянко

Відповідь відома. Порошенко не міг і не мав права садити кожного противника Революції Гідності окремо – вся наша демократична преса разом з грантожерами Шабуніна його побігла б тоді рвати з усією пролетарської ненавистю (то Зеленського вони лише лагідно покусують). Порошенко мусив доручити всі розслідування справ відповідним силовим органам – МВС та ГПУ. Тобто, представникам старої влади, які в середній ланці силових відомств збереглися і не могли не зберегтися. Бо ну от просто не можна взяти і замінити 100% силовиків. Навіть офіцерів гестапо в поліцію ФРН брали після Другої Світової війни. Бо працювати хтось мусить, поки молодь навчається.

До чого це призвело – відомо. МВС Авакова швидко згорнуло навіть ті реформи які почали здійснювати зразу після Революції Гідності, і це не дивно. Після Іловайська на Авкова генерали МВС мали убивчий компромат. Аби тримати в тонусі ГПУ генпрокурором довелося призначати Юрія Луценка, бо кожен кандидат з середовища самих прокурорських був перев’язаний тисячею зв’язків всередині свого відомства. Навіть у СБУ де реальну чистку проводив Грицак, прокляття середньої ланки позбутися не вдалося. Швидше за все позбутися її можна лише в один спосіб – з часом. А часу не було.

Результат – відомий. Справи розвалювалися в судах, розслідування тривали роками. Система люто опиралася намаганням її змінити – рука мила руку. Не дивно, що система масово саботувала накази згори і майже вся працювала на повалення Порошенка.

Проте, в народі відсутність гучних посадок пояснюють іншим: «Бракувало політичної волі». Що в перекладі українською означає: «Не наважилися вдатися до свавілля». Справді, спостерігаючи свавілля зеленої влади, проти волі ловиш себе на думці – можна ж було і так! Чому ж так не робили? От якби діяли з революційної доцільності, то…

…то Порошенка посадили б у перші місяці після програшу виборів. Так само як посадили в Грузії Саакашвілі, який як раз вдався до свавілля, і тому мусив з Грузії тікати. І який тепер сидить. Давайте згадаємо що ані в 2014 р., ані весь період президентства, Порошенко не мав того, що він має зараз – він не мав партії. А партія це не тільки кадри для роботи на виборчих дільницях. Це ще й кадровий резерв для заповнення нижчої ланки чиновників – саме тому на Заході партійна кар’єра для чиновника обов’язкова. Партія – це опора, сукупність громадян готових підтримати дії і вчинки керівників партії.

Аби зрозуміти чому так чи інакше діяв Порошенко, треба себе поставити на місце Порошенка. І оцінити ризики. Тоді його з кожного приводу цькувала преса. Його били з двох сторін – і вата, і не в міру заповзяті патріоти. Його накази постійно розбивалися об неспроможність виконавців, а інших виконавців брати не було де, бо горлати на соцмережах бажаючих було до біса, а брати на себе відповідальність працюючи чиновником у Кіровоградській області бажаючих не знаходилося. Порошенко – досвідчений бізнесмен, тобто людина яка майстерно вміє оцінювати ризики і приймати адекватні рішення (саме тому він заробив мільйони). Порошенко знав, що наступні вибори він може програти і тоді будуть і допити, і звинувачення.

Ви в таких умовах вдалися б до свавілля? Категорично – ніколи. Але скажу ще одне. Зараз умови – принципово інші. Захід зовсім інакше ставиться до кремлівської агентури".