Минуло 40 днів як у Вінниці знайшли тіло зниклого 23-річного Михайла Зубчука. Досі невідомо, за яких обставин він загинув у місцевому озері на глибині 3 м. Михайло Зубчук планував цієї весни освідчитись коханій дівчині НаталіїТакож немає результатів судмедекспертизи, що стало причиною його смерті, розповіла мати загиблого хлопця Надія Лукаш, зазначають Патріоти України.
"По справі ще нічого не відомо. Заключення експертизи ще немає і до кінця місяця не буде, тому що судмедексперт хворіє. Поліція спочатку говорила тільки про самогубство. Та не міг він собі нічого заподіяти. Тому про жодний суїцид і мови не могло бути. Ніколи не скаржився, що йому важко. З дитинства пояснювала йому, будь-яка проблема вирішується, якщо її обговорювати в сім'ї. Тим більше в понеділок мав підтримати мене на курсі хіміотерапії, - зауважує Надія Іванівна. – Тепер поліція озвучує версію нещасного випадку. Та списати все на нещасний випадок теж нереально. Ніби спіткнувся та й упав. До того місця, де його знайшли, треба пройти велику відстань по вузенькій стежці, пригинаючись, бо там над стежкою ростуть дерева. З його зростом, 2 метри, треба було б постійно іти зігнутим у темноті. По-друге, під берегом Мішуні було б трохи вище колін. По-третє, він умів плавати".
У пресцентрі обласної поліції підтвердили, що в кримінальному провадженні проводяться судово-медичні експертизи. За їхніми висновками ухвалять процесуальне рішення. Ще немає результатів.
Михайло Зубчук був єдиним сином у матері. Жінка народила його в 36 років. Потім захворіла 2009-го. Пережила три операції, хімієтерапії після кожної, променеве лікування. Усі ці роки син постійно підтримував матір.
"Цього року на 8 березня лежала в онкоцентрі після операції. Нікого у відділення не пропускають. То він з дівчиною о 8-й ранку знайшли прохід через аптеку, подзвонили мені, щоб я спустилась туди, і принесли квіти, торт. Ще не всіх хворих рідні по телефону привітали, а мої діти вже приїхали й привітали мене особисто. І після цього всього слідчий говоритиме мені про самогубство сина, - згадує Надія Лукаш. - Мішуня піклувався про мене, допомагав у всьому. Завжди цілував, коли виходив з дому. Телефонував по кілька разів на день, щоб поговорити. Знала про всіх його друзів або знайомих. Знала завжди куди він іде. І це не був контроль. Говорила, все одно не ляжу спокійно спати, доки не знатиму, що він уже вдома".
Михайла Зубчука знали як врівноваженого і спокійного хлопця. Його любили та поважали за розважливість і порядність, наголошує мати.
"Щоб вивести із себе, це треба постаратись. Дуже легко знаходив спільну мову з людьми. Мав дуже багато друзів, "Мішаня" - так його називали всі друзі, а для родичів він з дитинства і по сьогодні був "Мішутка", - каже жінка.
Хлопець хоч вивчився на автомеханіка, але останні два роки працював у магазинах "Київстар". Планував освідчитись коханій дівчині Наталії, з якою зустрічався 5 років.
Поховали Михайла Зубчука 24 квітня в селі Наддністрянське Муровано-Куриловецького району Вінниччини.
"Там поховані моя мама, батько, мої дві бабусі й дідусь. Тому вирішила поховати його біля рідних. Хоч могилки й не поруч з рідними, але і не далеко, - додає Надія Іванівна. – На сороковини, 31 травня, теж поїхали з друзями Мішані на його могилу провідати. А з його дівчиною Наташкою провідуємо щовихідних. Посидимо, поговоримо з ним. Розказуємо йому як нам його не вистачає. Мішку ховали в день народження Наташки. А цього дня планував їй освідчитись оригінально. У цьому мали допомогти його друзі – любителі BMW".
