Кінець нафтових послаблень для Москви: чому США пішли на ризикований крок під час війни в Ірані

Адміністрація президента США відмовилася продовжувати дозвіл на закупівлю нафти з РФ, попри масштабну кризу через закриття Ормузької протоки.

Адміністрація Дональда Трампа дозволила закінчитися терміну дії спеціального дозволу, який стимулював продажі російської нафти, попри ризики для світового енергетичного ринку. Таке рішення ухвалили на тлі війни в Ірані, яка провокує серйозне занепокоєння щодо глобальних постачань пального та стрімкого зростання вартості бензину й дизеля, повідомляє видання Bloomberg.

Послаблень достатньо

Скасування послаблень фактично завершує період, коли Вашингтон тимчасово пом'якшував санкційний тиск на російський експорт, дозволяючи закупівлі, які в іншому випадку були б суворо заборонені. Попередні винятки американська влада видавала двічі — у березні та квітні поточного року — і стосувалися вони виключно тієї нафти, яку вже встигли завантажити на танкери.

Американські винятки викликали хвилю обурення в Європі. Європейські союзники вважають санкції корисним та есенціальним інструментом, щоб позбавити Москву надходжень від продажу сировини й заблокувати фінансування війни в Україні. Критики зазначали, що подібні послаблення лише збагачували Кремль, особливо в умовах, коли світові ціни на енергоносії демонструють стрімке зростання.

Лобізм Азії

Водночас такі країни, як Індія та Індонезія, активно лобіювали продовження дії дозволів. Через бойові дії за участю Ірану та фактичне закриття Ормузької протоки глобальний ринок щодня втрачає мільйони барелів нафти.

Позиція Білого дому в цьому питанні неодноразово змінювалася під тиском країн, залежних від імпорту палива. Міністр фінансів США Скотт Бессент у квітні спочатку запевнив, що Вашингтон не подовжуватиме дію нафтових дозволів для РФ, проте вже за два дні підписав нове розпорядження.

Під час виступу в Сенаті Бессент пояснив цей крок зверненням по допомогу від понад 10 найбідніших та найбільш енергетично вразливих держав світу. Голова Мінфіну США назвав це рішення вимушеною мірою задля стабілізації енергоринку в умовах загострення конфлікту на Близькому Сході. Проте аналітики припускають, що лобізм азійських партнерів та подальший дефіцит нафти знову змусять Вашингтон повернутися до практики видачі дозволів у майбутньому.

Масштаби глобального енергетичного шоку

Ситуацію погіршує те, що у квітні США також припинили дію аналогічного тимчасового дозволу на купівлю іранської нафти. Вартість еталонної марки Брент суттєво підскочила з початком війни в Ірані, спровокувавши подорожчання бензину та дизельного пального. Через перебої в Ормузькій протоці покупці змушені шукати альтернативні вантажі, зокрема в самих Сполучених Штатах.

Міжнародне енергетичне агентство (авторитетна міжурядова організація, яка аналізує світовий ринок енергоносіїв) вже назвало поточну ситуацію найбільшим збоєм у постачанні за всю історію нафтового ринку.

Аби мінімізувати наслідки цього шоку, уряд США запровадив низку екстрених заходів:

• тимчасово, до середини серпня, дозволив іноземним суднам перевозити нафту та інші товари між американськими портами (це призупиняє дію жорсткого внутрішнього закону під назвою Акт Джонса, який зазвичай обмежує такі перевезення);
• призупинив дію деяких внутрішніх екологічних та технічних специфікацій для автомобільного пального, щоб полегшити його виробництво всередині країни.

Нагадаємо, що Бессент стверджував, що послаблення санкцій не принесе значної фінансової вигоди російському уряду. NYT 13 квітня писала, що після послаблення американських санкцій РФ щодобово отримувала понад $100 мільйонів додаткових доходів від продажу нафти. Міжнародне енергетичне агентство заявляло, що доходи Москви від продажу нафти в березні майже подвоїлися порівняно з лютим через загострення на Близькому Сході, сягнувши $19 млрд. При цьому, за словами експертів, тимчасове послаблення санкцій проти російської нафти не надто вплинуло на світові ціни на нафту, зростання яких США хотіли збалансувати.

Джерело