"Класичні романи Толстого - це не про справжню Росію - це про лабораторно вирощений прошарок населення", - Оксана Забужко

Війна Росії проти України та воєнні злочини армії РФ виявили, що російська культура — і особливо її класична література — є історично нерелевантною. Про цю тезу зі своїх нещодавніх публікацій і дискусій в інтерв'ю нагадала українська письменниця Оксана Забужко, передають Патріоти України.

За її словами, росіяни «задовго і забагато про себе говорили світові». «Виявилося, що насправді ця культура є абсолютно історично не релевантна, що називається. […] Бо люди, читаючи [Льва] Толстого, думають, що ось це і є Росія. І забувають, що, як написала Ева Томпсон, Толстой пише про життя, яким жило 500 сімей Росії. Тобто це надзвичайно тоненька і геть не представницька, ніяким чином не репрезентативна верства населення, це дуже вузький прошарок. Ось ці самі креакли — московські офісні робітники, яких все влаштовувало, а коли оголосили мобілізацію, то вони підхопилися і, спакувавши сумки, поїхали», — провела паралелі Забужко.

Вона назвала «абсолютно логічними» питання, які нині звучать щодо російської культури: який сенс, навіщо ця література і культура, якщо вона виростила ось таку армію? «Це величезний удар [для західного сприйняття], що ця культура є власне маскувальною сіткою і тим, що англійською називається misrepresentation. Це є облуда, це є створення неправильних проекцій», — зауважила письменниця.

Вона підкреслила, що класичні романи Толстого — «це не про Росію — це про лабораторно вирощений прошарок». «Тобто ось ця тоненька олійна плівочка на цьому здоровенному, темному і страшному болоті, якого ця плівочка, до речі, сама завжди боялася. І звідти вся ця міфологія про народ, якась його ідеалізація чи то створення всієї цієї сусальщини, якої насправді не існує. Бо сама „плівочка“ теж дуже слабо собі уявляла, що там насправді на тих темних просторах, заселених невідомо ким, невідомо якими бородатими мужиками», — розвінчує стереотипи Оксана Забужко.

Вона нагадала, що справжню «всесвітню презентацію» ця «решта Росії» влаштувала собі в 2022 році в Бучі, Ірпені та на всіх звільнених від російської окупації територіях України, де світ може побачити наслідки російських воєнних злочинів.

«То виникає питання, а де ж та культура? Де вона? Де Чайковський? Думали, що ось це вона, і про це писалися книжки на Заході, на яких вирощувалися. Ось цей і був образ Росії, який культивувався і продавався не одне покоління», — зазначила Забужко.