"Колекторський робот дзвонив мені кожні 30-40 секунд. Було по 250 дзвінків на день!": Житель Полтави виграв суд у трьох МФО, які повісили на нього шахрайські кредити

Про організації, що видають «швидкі кредити», а після перетворюють життя позичальників, їхніх рідних і близьких у пекло, писали неодноразово. Нараховуючи величезні відсотки навіть на копійчані борги, подібні організації швидко заганяють клієнта в боргову яму. Починають надзвонювати з погрозами його родичам, колегам та сусідам, влаштовують справжнє цькування, повідомляють Патріоти України.

"Колекторський робот дзвонив мені кожні 30−40 секунд. Було по 250 дзвінків на день!"

— Що таке МФО (мікрофінансові організації) я знаю не з чуток, бо ще три роки тому сам користувався їхніми послугами, — розповів Віталій. — Я тоді не мав ні високого доходу, ні стабільної роботи, тож не міг узяти кредит у банку. І іноді брав такі «швидкі кредити», які завжди вчасно віддавав. Жодного разу не було жодного прострочення. Коли два роки тому перестав брати позики, МФО мені навіть зазивали «вигідними пропозиціями» — не хотіли втрачати хорошого клієнта. Але я із кредитами зав'язав.

Минув час, у мене з'явився новий номер телефону. Стару сім-карту я поставив у планшет та іноді використовував її для реєстрації на сайтах. А у травні 2020 року я несподівано отримав sms про те, що з моєї картки «ПриватБанку» нібито хтось намагався зняти 3400 гривень. Наступного дня повторилася аналогічна ситуація — знову спроба злому моєї карти, і знову саме 3400 гривень.

Я картку заблокував та звернувся до «ПриватБанку». Там сказали, що мені нема про що турбуватися і що подібна атака може бути пов'язана з моїм старим номером телефону, тобто з сім-картою, якою я користувався кілька років тому (якраз тоді, коли мав справу з МФО). Хтось намагався зняти гроші з моїх старих недійсних карток «ПриватБанку», до яких підв'язали старий номер телефону.

Наступного дня Віталію зателефонували з організації, яка видає «швидкі кредити» і повідомили, що якщо він не сплатить кредит, то незабаром утвориться заборгованість.

— Це була організація, послугами якої три роки тому я користувався і був зразковим клієнтом. А тут раптом якесь зобов'язання, — каже Віталій. — Поліз у свій особистий кабінет на сайті цього МФО, але зайти до нього не зміг — пароль змінено. Зайшов на сайти інших знайомих мені МФО, а там така ж картина.

Я дістав стару сім-карту і виявив, що вона вже не активна. Звернувся до «Київстару». Там підтвердили, що карту нещодавно було перевипущено, але ким і де сказати не змогли. І допомогти мені повернути номер теж відмовилися, тому що я не був контрактним абонентом, а просто скористався цим номером.

Тобто хтось отримав доступ до сім-картки, якою я давно не користувався, переоформив її на себе, зайшов за допомогою цього номера телефону до моїх особистих кабінетів на сайтах МФО та оформив онлайн-кредити на моє ім'я. Мало того, в цих кабінетах шахраї без проблем взяли копії моїх паспортів та ідентифікаційного коду, за допомогою яких оформили кредити у незнайомих мені МФО.

Пізніше, зазирнувши у свою кредитну історію, я виявив, що у травні 2020 року (саме в ті дні, коли були спроби списати гроші з моїх рахунків у «ПриватБанку») хтось від мого імені, користуючись моїм старим номером телефону, намагався взяти кредити одночасно у семи МФО. У Ccloan взяли 9,5 тисяч гривень, у Dinero — близько 20 тисяч. Взяти в цих організаціях такі великі суми шахраям вдалося завдяки моїй добрій кредитній історії. В організаціях MyWallet та «Кредит Лайт» їм вдалося взяти лише по кілька тисяч гривень, бо там кредитних історій у мене не було. Були спроби взяти позику ще у трьох організаціях, але там відмовили. Таким чином вийшло, що на моє ім'я було оформлено кредити у чотирьох конторах на загальну суму близько 34 тисяч гривень.

Першими стали дзвонити представники Ccloan. Вони одразу почали поводитися дуже агресивно. Те, що я жодних кредитів не брав і вже звернувся з цього приводу до поліції, не хотіли навіть слухати. Заявили, що борг повинен віддати саме я та якнайшвидше: «Спочатку віддайте нам гроші, а потім шукайте своїх шахраїв». Дуже швидко дісталися до моїх батьків і влаштували справжній терор. Телефонували по сто разів на день, погрожували. Почали дзвонити навіть начальству моєї мами, яка понад 20 років працює на держслужбі. Після цього дзвінка мати, злякавшись, відправила їм 1300 гривень, які вони вимагали нібито для пролонгування кредиту. У той момент вона була доведена до нервового зриву і вже не знала, кому вірити — рідному синові чи людям, які її тероризують, через яких ледь не втратила роботу. Каже, заплатила, сподіваючись, що терор припиниться. Колектори від Ccloan справді затихли, але ненадовго.

Натомість невдовзі дали про себе знати представники трьох інших МФО. І знову ж таки ніякі мої пояснення не допомагали — почалися образи, приниження, погрози. Колектори почали розсилати всім моїм родичам і колегам фото з мого паспорта з текстом — мовляв, допоможіть цій людині грішми, вона жебракує і таке інше. Потім це фото розсилали вже з підписом, що я наркоман і мені терміново потрібні гроші на дозу. Мене закидали погрозами: мовляв, ми знаємо, де ти живеш, де працюєш, і одного разу ти можеш не повернутися додому.

Батьку зателефонували, назвали номер його машини та сказали: «Ми знаємо, що ти їздиш цією машиною. Завтра ми розіб'ємо у ній вікна, а післязавтра її спалимо». А мамі повідомили точну суму її депозиту в «ПриватБанку» та сказали, що з дня на день вона ці гроші втратить. Вони знімуть гроші за допомогою хакерів.

Як вони дізналися про цей депозит? Питання залишається відкритим. Але підозрюю, що ці МФО мають зв'язки в «ПриватБанку» або ж вони заволоділи базою даних саме цього банку. Бо з моїх знайомих та сусідів дзвонили саме тим, хто має рахунки в «Приваті». Отже, саме так колектори дізналися номери телефонів та особисті дані цих людей. Але як це поясниш сусідам? Я не мешкаю за місцем реєстрації, але коли там з'являвся, сусіди справедливо нападали на мене з претензіями: мовляв, навіщо ти вказав нас поручителями у своїх кредитах?

Це ще один перевірений метод колекторів — зробити так, щоб людину, яку переслідують, ненавиділи оточуючі, щоб її звільнили з роботи. Мене тим часом засипали огидними картинками з погрозами, а колекторський робот дзвонив мені кожні 30−40 секунд. Було по 250 дзвінків на день! Якщо брав слухавку, мені повідомлялося, що «мене знайдуть» і «я скоро збиратиму свої кістки». А якщо не брав, то телефон просто розжарювався від дзвінків, і я не міг ним користуватися. Вніс до чорного списку близько 300 номерів, але мені продовжували дзвонити з нових.

Щоб захиститися від махінацій, юристи радять прив'язувати свою сім-картку до паспорта.

— До чого привели ваші звернення до поліції?

- До відкриття кримінального провадження, але це нічого не дало. У ділянці прямо сказали — поміняйте сім-карту та живіть спокійно. «А як моя кредитна історія? — кажу. — Від того, що я поміняю номер, борги не зникнуть і моїх рідних та знайомих не перестануть тероризувати». Коли зрозумів, що від поліції чекати нема чого, почав шукати допомоги у юристів. І через групу у «Фейсбуці» познайомився з Богданом Хаустовим — головою правління Українського офісу захисту даних, який порадив мені не чекати біля моря погоди і самому подавати до суду на МФО, що переслідують мене.

Доказів того, що кредити оформлював не я, було достатньо. Всім цим МФО було досить просто перевірити, на чию карту перераховувалися кредитні гроші. Отримавши такі дані, ми побачили, що це картка банку, де я взагалі не обслуговувався. Звернувшись до цього банку, я отримав письмове підтвердження того, що ніколи не був їхнім клієнтом.

— Як ви дізналися номери карток, на які шахраї отримували гроші?

- Одну карту погодилася дати МФО, де була заявка на кредит, але зловмисникам було відмовлено. Частина номера другої карти була вказана ТОВ «ФК «ВОЛЛЕТ» у відповіді на мою досудову вимогу.

Після відкриття справи у Печерському районному суді міста Києва першою організацією, яка визнала шахрайство, була Dinero. «Київстар» підтвердив віддалений перевипуск номера телефону та мої неодноразові звернення до них.

Отримавши додаткові довідки від Dinero, я зібрав усю інформацію та поніс документи до поліції, щоб долучити все це до кримінального провадження. І дізнався, що моя справа… закрита. Провадження закрили ще наприкінці 2020 року, мене до відома не поставили, а в документах вказали дані взагалі з іншої справи! За весь час, поки воно начебто розслідувалося, поліція не зробила жодного запиту, нікого не допитували. Довелося поновлювати провадження через суд.

Dinero, які списали борг, ми в результаті з позову виключили і судилися вже з трьома МФО, які наполягали, що саме я маю повертати гроші. Але, до речі, після того, як мій позов було зареєстровано, телефонний терор раптово припинився. Номери телефонів, з яких мені надсилали гидоту у «Вайбері», стали неактивними.

У своєму позові Віталій вимагав визнати укладені шахраями від його імені договори недійсними. Представники жодної з мікрофінансових організацій до суду ні разу не прийшли, але надсилали письмові заперечення.

— Якщо MyWallet просто наполягали, що гроші, попри все, маю віддати я, то Ccloan навіть пішов на обман, — продовжує Віталій. — Я приношу до суду докази того, що карта, на яку були переведені кредитні кошти, мені не належить і при поповненні вказані інші ім'я та прізвище, а представник Ccloan нахабно бреше, що нібито ця карта моя, вказуючи при цьому лише кілька перших і останніх цифр.

Вони вперто не хотіли визнавати, що не перевірили, на чию карту відправляли гроші та приховували незручну для них інформацію.

Проаналізувавши усі докази, Печерський райсуд Києва задовольнив позов Віталія. Усі три договори, які злочинці уклали з МФО, визнали недійсними. Відповідно і борги Віталія анульовані, а фінкомпанії, де зловмисники відкрили особисті кабінети, суд зобов'язав видалити персональні дані. Також усі відповідачі мають компенсувати витрати на правову допомогу адвоката. За словами правозахисника, голови правління «Українського офісу захисту даних» Богдана Хаустова, подібне рішення є рідкістю для нашої країни.

— Таке рішення має велике значення загалом для судової практики в Україні. Особливо зважаючи на те, що це був позов одразу до кількох МФО, — повідомив «ФАКТАМ» Богдан Хаустов. — Для нас було важливим створити такий прецедент. Швидше за все, фінансові організації, які поводилися в судовому процесі найагресивніше, подадуть апеляції. Але ми сподіваємося, що апеляційний суд також візьме до уваги всі об'єктивні докази того, що Віталій кредитів не брав. На той час ми розраховуємо отримати дані у поліції та встановити особи злочинців.

— Якщо рішення набуде законної сили, чи має Віталій шанс домогтися від МФО ще й моральної компенсації? Адже йому самому та його близьким влаштували справжній терор.

— Для цього потрібно подавати окремий позов, можливо, навіть три окремих до кожної організації. Процес буде нешвидкий, та й судовий збір доведеться заплатити чималий. Але можна спробувати.

— А чи є шанс все ж таки добитися якихось дій від поліції?

- З поліцією окрема історія. У 80% випадків поліція кваліфікує такі справи некоректно. Постраждалі подають заяви, та кримінальне провадження реєструють за ч. 1 ст. 190 як дрібне шахрайство, що неправильно. Тому що насправді шахрайські дії були вчинені з використанням електронно-обчислювальної техніки, були незаконні операції з персональними даними, несанкціонований доступ до облікових записів. Тобто злочин був скоєний ще й щодо мікрофінансових організацій, які видавали кредити. А більшість цих організацій у таких розслідуваннях не зацікавлені. Адже їм у такому разі доведеться визнати проблему вразливості своїх сайтів, витрачати сили та ресурси на розслідування. Найвигідніше все повісити на жертву і чекати, поки потерпілий сам знайде злочинця.

Що ж до людини, на ім'я якої у результаті «викрадення» сім-картки оформили кредит, то їй необхідно скласти грамотну заяву, адже черговий поліцейський часто відбирає свідчення та вносить відомості до ЄРДР некоректно. Дуже добре, якщо справа буде відкрита за ч. 3 ст. 190 (Кібершахрайство) і супроводжуватиметься супутніми, менш тяжкими 200 («Незаконні дії з платіжними картками та засобами доступу до банківських рахунків), 361 («Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин, автоматизованих систем та комп'ютерних мереж та мереж електрозв'язку»), 182 («Порушення недоторканності приватного життя»).

Якщо ж провадження відкрито за дрібним шахрайством і потерпілий чекає на дії від поліції, то провадження рано чи пізно просто закриють, як сталося у випадку Віталія. Коли місце злочину та особистість зловмисника невідомі, поліція намагається не брати таких справ — вони приносять багато клопоту, біганини по судах, листування.

Також дуже важливо отримати пам'ятку потерпілого. Після цього можна подавати клопотання про долучення доказів, ознайомлення з провадженням, отримання інформації з обмеженим доступом у тому числі від банків (хід грошей по карті шахраїв, фото з банкоматів та ін.), мобільних операторів (трафік дзвінків, SMS, де знаходиться номер), МФО. Це необхідно для того, щоб потерпілий міг сам контролювати перебіг розслідування та брати в ньому активну участь.

Як злочинці «викрадають» сім-карти? Найчастіше це відбувається з сім-картами абонентів передплаченої форми зв'язку (припейд-абонентів). В Україні таких абонентів більшість. Контрактних абонентів та тих, у яких мобільний номер прив'язаний до їх паспорта, в рази менше, і злочинці цим активно користуються. Абоненти передплаченої форми зв'язку — аноніми, компанія-оператор не володіє даними про те, кому саме належить сім-карта.

Є навіть версія, що розгул кібершахраїв спеціально допускається поліцією — з метою запровадити обов'язкову реєстрацію припейд-абонентів.

Що роблять злочинці? Вони блокують сім-карту людини, після чого самі відновлюють її за допомогою мобільного оператора — назвавши йому номери телефонів, на які найчастіше телефонує абонент, залишок на рахунку, дані щодо поповнення. Для відновлення сім-картки припейд-абонента цих даних часто буває достатньо — для них послуга відновлення картки не потребує ідентифікації користувача за документами (що необхідно, якщо абонент контрактний). З'являються і нові варіанти того, як заволодіти номером чи доступом до рахунків. Зараз я з колегами зіткнувся з випадками переадресації вхідних дзвінків та повідомлень, встановлення шкідливих програм, можливих витоків баз даних Bank ID, нових методів виманити інформацію у жертви.

Таким чином злочинці заволодівають картою і, якщо цей номер прив'язаний до Google-аккаунту людини, рештою даних.

Щоб захиститися від махінацій, юристи радять все ж таки прив'язувати свою сім-карту до паспорта. Таку функцію надають усі мобільні оператори.

— Це значно знизить ризик стати жертвою таких злочинів, — вважає Богдан Хаустов. — Мало того, для банківських облікових записів я рекомендував би мати окремий пристрій, пошту та сім-карту (зрозуміло, прив'язану до вашого паспорта) з номером, який ви ніде не «світите». Це відносно надійний варіант. Ще рекомендую до Бюро кредитних історій під'єднати послугу Статус Контроль та активувати опцію Freeze. У такому разі вам будуть надходити повідомлення про запити щодо вашої кредитної історії і ви відразу дізнаєтеся, що хтось намагався взяти на ваше ім'я кредит. Послуга коштує близько 500 гривень на рік. Також необхідно дотримуватися «цифрової гігієни» і не потрапляти на хитрощі шахраїв, добровільно передаючи їм гроші, доступ до облікового запису або інформацію.