Приєднуйтесь
Приєднуйтесь
"Коли жертва поводиться як жертва - її пожаліють, може, дадуть протермінованої гуманітарки. Це зручно - не треба напружуватися, ще й з'являється гордість за власне доброчинство. Але коли жертва агресії чинить відчайдушний опір і завдає ворогові серйозних втрат - це вже зобов'язує до поваги, як до рівного собі. Мало того - на тлі такої жертви решта світу почувається незатишно, адже така гідність зобов'язує до гідної допомоги. Та чи світ морально готовий до такого кроку?" - пише українська письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"ПРО МИЛОСЕРДЯ І ПОВАГУ. Дуже правильний текст Лесі Матвійчук (у коменті), і слушне спостереження. Авжеж, Україна від 2022 р. ламає ВСІ стереотипи (не тільки ідеальної жертви), а відмовлятись від своїх стереотипів - це довго й боляче (в Німеччині раз після презентації "Найдовшої подорожі" мене спитали з зали: "І що нам тепер робити?", я відповіла - "Переписувати підручники"; також дивіться на цю тему "Україна не Сирія" в "Нашій Європі").
До допису пані Лесі додам тільки одне: співчуття до жертви - почуття з дуже високої "душевної полиці", воно апелює до розвиненого МИЛОСЕРДЯ (в ліміті - до вселенської єдности й християнського концепту "ближнього"), а в суспільствах, де таке спеціально не культивується (через церкву чи школу), ба навіть, в особливо тяжких випадках, висміюється-викорінюється (так було в СРСР, моє покоління ще пам'ятає пейоратив "несчастненький" - !!!), жертва неминуче об'єктивується як знаряддя для почухування власного еґо.
Об'єктивація ж жертви - це не тільки булінґ, як у тюрмі чи в дитячому колективі (морально незрілих спільнотах), - це й "допомога по ієрархії", "згори вниз" також (пам'ятаєте ту панію в народній казці, що - "Діду, я тобі дала яєчко?"). І тоді наші лікарні одержують із Заходу протерміновану гуманітарку, яку "доброчинець" не знав, як викинути, - й відіслав в Україну, дуже задоволений собою (і образився, коли українці не стали цілувати його в руцю за панську ласку).
...гідність жертви мобілізує зовсім інші почуття, куди елементарніші й примусовіші: той, хто чинить опір, викликає ПОВАГУ, - а повага до рівного собі морально-ультимативно ЗОБОВ'ЯЗУЄ допомогти...
А гідність жертви мобілізує зовсім інші почуття, куди елементарніші й примусовіші: той, хто чинить опір, викликає ПОВАГУ, - а повага до рівного собі морально-ультимативно ЗОБОВ'ЯЗУЄ допомогти йому перед лицем смертельної загрози - бодай на те тільки, щоб не втратити поваги до себе.
А це вже ууух як неприємно - таке "примушування до гідности"!
І тоді, в особливо тяжких випадках, починається - віктимблейминґ, "сама-дура-винувата", "може б, спробували там уже якось домовитись?" і т.д. - слабості, на яких до того ж є кому прекрасно грати - підігрівати, розпалювати й ширити вже в промислових масштабах. Але переживемо й це".
Ситуація в зоні бойових дій від початку червня спричинила хвилю суперечливих думок в українському інформаційному просторі. З одного боку, досить багато позитивних новин з фронту щодо підриву ворожої логістики, уповільнення наступу супротивника та його ...
Росіяни продовжують втрачати ударно-розвідувальні дрони "Оріон". Зокрема, в ніч на 23 червня спецназ ЗСУ знищив одразу три таких безпілотники на аеродромі в окупованій Керчі. Також ці БПЛА знищують і самі росіяни, зазначають Патріоти України. . Так OS...
