​Короткий огляд ряду подій, на низці ділянок та напрямків... - Машовець

1. На Токмацькому напрямку, судячи зі всього, російське командування нарешті "оцінило" факт втрати контролю над рядом висот північно-схдніше с.Роботіне й почало "реагувати"...

Причому, як завжди, у притаманному йому стилі. Силами передових підрозділів 70-го мотострілецького полку (мсп), який до цього моменту вів напруженні ближні бої північніше с.Вербове (й відповідно, ніс при цьому суттєві втрати), при підтримці зведеного тактичного загону 22-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП), російське командування вирішило організувати серію контр-атак у лівий фланг наших підрозділів, які наступають на с.Роботіне з півночі. Атаки відбувалися по загальній дирекції с.Вербове - с.Новоданилівка...Очевидно, з метою "відновити попередне положення" (тобто, відбити висоти...). Після початкового просування, десь приблизно на 500 метрів... контр-атакуючі підрозділи противника були зупинині масованим артилерійським вогнем по їх бойовим порядкам. Не допомогло й введення у бій з метою атаки українських позицій підрозділів 1430-го мсп ТрВ противника ліворуч основної ділянки контр-атаки противника. Більше того, на ранок 19.07. 2023-го українські підрозділи "пробили" укріпленні позиції цього полку на головному напрямку, у бік с.Роботіне... й фактично отримали можливість обійти цей вузол оборони противника зі сходу... Як на мене, використання добряче вимотаних у попередніх боях підрозділів для організації й проведення контр-атак проти наступаючого противника, скажімо так... є не зовсім вдалим рішенням (а якщо казати прямо - заздалегідь приреченим на невдачу). Атакувати українську 47-у окрему механізовану бригаду, яка переважає противника на цій ділянці у кількості та якості вогневих засобів, буквально "в лоб"... ну таке собі... Тим більше, що у противника на цьому напрямку присутні (розгорнуті) додаткові сили та засоби, якими й було можливо провадити ці контр-атаки... Але нІт, якщо "стачувати" два своїх мотострілецьких полки (нехай навіть один з них зі складу "територіальних військ"), то до кінця... "Верной дорогой идёте, товариСЧи"... У цьому контексті мене більше займає інше питання - а яким чином командування противника збирається в подальшому зупиняти передові підрозділи ЗСУ на цьому напрямку ПЕРЕД головною лінією своєї оборони, якщо у нього, в кінцевому рахунку, перед нею залишаться лише 3, вже також добряче "порепаних", батальйона "барсіків" (БАРС-1, 3 та 14 "Сармат")...? Знову кинуть "піцназьорів" (з 45-ї обр СпП пдв та 22-ї обр СпП) у якості банальної піхоти, зупиняти українську бронетехніку? Я все розумію, "ланцетів" росіяни на цей напрямок натягали порівняно немало... є в них й деяка арта (до 2-х артилерійських полків - ап, тут розгорнуто), але все це, жодним чином не відміняє потребу у піхоті... Якщо росйське командування в такому ж самому темпі продовжить "стачувати" у безглуздих контр-атаках свій особовий склад, то у самий відповідальний момент (наприклад, коли ЗСУ вийдуть до перших позицій головної лінії оборони противника)... йому її доведеться займати, образно кажучи - "двома мобілізованими калеками й їх психічно неадекватним комбатом"... Ну, хАзяїн - барін... хочеЦЦя їм то робить, нехай роблять... 2. На Бердянському напрямку, не відкрию таємниці, якщо скажу, що ЗСУ вже ведуть жорсткі ближні вуличні бої у двох селах - Старомайрську та Урожайному... одночасно обходячи, перше - з заходу, друге - зі сходу...що робить положення 60-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника, яка обороняється на цій ділянці, скажімо так, дещо неординарним... Але більш цікаве відбувається західніше, в районі с.Приютне. Там, командування противника явно намагається, якщо не організувати чергову серію контр-атак, то, принамйні, суттєво підсилити фланговий район своєї системи оборони... Поки, вогнем танків та артилерії з висот південно-західніше цього села противник блокує просування передових українських підрозділів по напрямку Приютне - Володине... Але разом з тим, противник продовжує нарощувати свої сили на цій длянці... Наприклад, у першу лінію сюди повернулись підрозділи 394-го мсп противника, який, очевидно, нашвидкоруч поповнили та доукомплектували... Те саме, відбулося й з 71-м мсп, який також з району с.Завітне Бажання перемістили на цю ділянку... Як ми пам'ятаємо, обидва полки брали участь у цілій серії контр-атак противника на початкову етапі українського наступу. Перший - в районі с.Рівнопіль, другий - в районі с.Макарівка... де понесли відчутні втрати... Тепер обидва вони зосередились в районі с.Приютне... й таким чином, тепер тут зібралась "нехіла" така "компания блатных и нищих". Хто забув, нагадаю... - 34-а омсбр - 394-й мсп - 71-й мсп - 247-й "казачий" дшп... + у другому ешелоні 336-а окрема бригада морської піхоти (обр МП), окремі підрозділи якої, періодично виїзжають з району с.Володине на першу лінію, для "підсилення", а також 60-а омсбр та 143-й мсп "по флангах" цього угрупування... Чесно кажучи, я далекий від думки про те, що все це кодло там концентрується "виключно для оборони". На мій погляд, вони однозначно спробують ломанутися у напрямку, або на с.Новодарівку, або на с.Левадне чи, навіть, одночасно й туда й туда... у своєму "фірменному" стилі. 3. Й на завершення, декілька слів про Авдіївку, тобто Донецький напрямок. Останніми днями, командування противника на цьому напрямку провело певне перегрупупвання своїхь сил та засобів, готуючись до відновлення атак з рубежу Водяне - Опитне у північному напрямку, а також у напрямку на с.Первомайське та с.Невельске. Якщо на південному фасі Авдіївського району оборони угрупування противника вже набуло більш-менш сталого складу у вигляді двох мсп ТрВ (1004-го та 1439-го), 1-ї "Славянской" омсбр та різного роду "дітей МоторИлИ та Гіві" з 80-го окремого розвідувального батальйону "Спарта" та 13-го окремого штурмового батальйону "Сомали", то у західному напрямку (на с.Первомайск та с.Невельске), командування противника також зібрало своєрідні "сливки бомбаскАГА обЧества", зокрема - 9-й окремий мотострілецький полк (омсп), ага, той самий, який "типа морская пехота ди-ни-ри", 110-у омсбр (колишня, "гвардійська 100-а"), а також "многоликий и многогранный" 10-й окремий танковий батальйон - він же у дівочестві - "Дизель", він же - "Булат" й т.д., Цю всю херню росіянське командування перетягнуло сюди з північного фасу Авдіївського виступу. Й зрозуміло чому - бо там, судячи зі всього, "стрімкий штурм" по дирекції Красногорівка - Степове, м'яко кажучи... трохи пригальмував, а грубо кажучи - заглох... Наскільки я розумію, поки що наполегливі атаки противника у бік с.Сєверне та "9-го кварталу" Авдіївки не приносять йому жодного позитивного результату... Більше того, в районі с.Опитне він навіть примудрився пазадкувати назад... а ЗСУ повернули собі під контроль певний шмат Донецької об'їзної дороги у напрямку на с.Спартак. Але ось, із напрямком на с.Первомайське та с.Невельске... не все так просто. Там противник спромігся просунутись до 1 км у сірій зоні, щоб наблизитись до українських передових позицій. Наскільки я розумію та пам'ятаю повадки та звички "бомбаського різновіду" озброєних вато-абізян, вони так себе ведуть перед початком серії атак та штурмів (намагаючись заздалегідь скоротити дистанцію для "ривка" своєї пхоти). У цьому сенсі, ймовірно ці судоми будуть відбуватися по загальній дирекції с.Пески - с.Первомайське, або трохи південніше між Первомайським та Невельским... Якщо ви спитаєте мене за сенс цих зусиль противника, то єдине, що мені приходить на думку - це такий своєрідний спосіб забезпечети більш-менш сталу позицію для своїх "колег", які зараз розгорнуті по рубежу Водяне - Опитне, з їхнього лівого флангу... Решта пояснень, цього впертого бажання розбивати собі лоба на підготовлених капітальних укріпленнях ЗСУ, очевидно, будуть позбавлені будь-якого, навіть тактичного, сенсу... Якщо образно, то це, по-суті... "атаки у порожнечу"... причому, достатньо дорогі для противника за "собівартістю".

Джерело