Кремлівський фюрер відчайдушно вишукує своє Вундерваффе: Чотири причини, чому варто звернути увагу на візит Путіна до Північної Кореї

19 червня завершився візит кремлівського диктатора до однієї з найзакритіших країн світу - Північної Кореї. На Заході пильно стежили за перебігом поїздки.

Причина 1. Відкрита подяка спільнику

Для Путіна цей візит був аж настільки важливий, що він, за прикладом лідера Китаю Сі Цзіньпіна, напередодні опублікував статтю в північнокорейській газеті "Нодон сінмун". Текст дуже нагадує ті статті, які виходили за підписом Сі у газетах європейських країн під час його весняного турне: багаторічні традиції дружби - приклади взаємно вигідної співпраці - акценти на спільних інтересах нині - перспективи.

Путін згадує війну Північної та Південної Корей, коли світова спільнота допомагала Південній, а СРСР та Китай - Північній. Для нас важливо, що автор щиро дякує КНДР за "тверду підтримку" під час так званої "СВО", бо це чи не вперше диктатор відкрито визнає наявність союзників у рамках "СВО" та задіяння іноземних ресурсів у війні проти України. Попередні подяки Ірану та Китаю бути переважно за економічну співпрацю.

Причина 2. Тяжіння авторитарних режимів

Лідер КНДР Кім Чен Ин приймав Путіна з надзвичайною, показовою приязню. Він навіть зустрів російського візитера біля трапа літака та супроводжував до лімузина, де обидва трішки посперечалися, кому першому заходити до салону автівки.

За такими комічними деталями губиться драматичний зміст події: авторитарні режими гуртуються. Минулого року Путін приймав у Москві Кім Чен Ина, але тоді офіційно не було підписано жодного документа. Тим не менш, за даними західних аналітиків, Північна Корея допомагала РФ ракетами та іншими видами озброєнь. Йшлося про 5 мільйонів снарядів, більша частина з яких летіла до нас.

Цього разу очільник Кремля здійснив у відповідь "візит ввічливості", однак за деякими джерелами, обидва говорили про те, як обходити санкції Заходу. Якщо додати активізацію контактів РФ з Іраном, Саудівською Аравією та країнами Африки, вимальовується контур альянсу авторитарних режимів: Китай із сателітами та Росія із сателітами. Північна Корея відіграватиме у такому союзі важливу роль, якщо як і Іран успішно випробує ядерну зброю власного виробництва. Обидві країни прагнуть цього і працюють над цим, хоча Тегеран офіційно заперечує. Загроза цілком реальна, 18 червня про неї заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Причина 3. Акт відчаю

На відміну від зустрічі 2023 року, нині РФ та КНДР уклали договір про стратегічне партнерство. Візит Путіна до Північної Кореї та підписані у Пхеньяні документи є актом відчаю, переконаний держсекретар США Ентоні Блінкен, бо у Росії немає достатніх ресурсів для продовження війни в Україні.

Російська оборонна промисловість майже досягла "стелі" своїх виробничих можливостей. Без зовнішньої підтримки Путіну банально не буде чим воювати, а санкції "рвуть" ланцюжки постачань. До того ж, США на офіційному рівні (Джон Кірбі, Ентоні Блінкен) та НАТО (Єнс Столтенберг) звинувачують Пекін у допомозі РФ. Китайська сторона це спростовує, тому мусить бути обережною, а отже, - Росія намагається налагодити обхід санкцій - за допомогою КНДР.

Причина 4. Дестабілізація у новому регіоні

Північна та Південна Кореї досі не уклали між собою угод, які б регулювали відносини співіснування. Не було також мирних або капітуляційних документів. Тобто формально країни досі у стані війни. Це означає, що, гіпотетично, як тільки одна зі сторін відчує перевагу в озброєнні, то порушить хиткий баланс, а це матиме страшний відгомін не лише на Корейському півострові, але й в Індо-Тихоокеанському регіоні. На ці ризики звернув увагу прес-секретар Міністерства оборони США Пет Райдер.

Якщо Росія передасть КНДР передові збройні технології, Північна Корея може зважитися на ескалацію ситуації на півострові. А тривожні сигнали були - у травні КНДР відправила до Південної Кореї понад 150 повітряних куль зі сміттям. У такому разі, ресурси США будуть спрямовані на ще одну "гарячу точку" і, хоча допомога Україні від Сполучених Штатів збережеться, на її стрімке збільшення не доводиться розраховувати.

Росія проти Китаю?

Є й приховані змісти візиту Путіна до Китаю. Як вважає український політолог Вадим Денисенко, Путін віддав у користування Китаю частину російської території біля річки Туманна, котра протікає біля кордонів РФ, Китаю та КНДР. Завдяки цьому Пекін дістав можливість прямого виходу у Японське море. Натомість господаря Кремля не може не турбувати перспектива домовленостей Сі з американцями до президентських виборів. Наситивши свою промисловість верстатами та іншими засобами для збільшення виробничих потужностей, Путін розуміє - у нього є люфт часу. І пробує вибудувати складну систему противаг, де в нього будуть точки впливу на Китай через треті країни.

"Саме тому Росія така активна в Африці. І саме з цим пов'язаний візит Путіна в Північну Корею. Це все неочевидні кроки, але це питання виживання режиму Путіна", - переконаний експерт.

Це дуже небезпечний візит для України, - вважає дипломат-міжнародник Олександр Левченко. За його словами, якщо сторони домовляться про постачання зброї РФ, перевага може бути на користь країни-агресорки. "Очевидно, що зброя до РФ буде надходити, хай навіть і не найновіші зразки. Путін втратив уже 9 тисяч танків на фронтах України, майже 14 тисяч БТРів. Деякі аналоги є у КНДР. Очевидно, що Путін притягне їх до нас на фронт. А ми вимушені починати з початку: ці 5 мільйонів снарядів, можливо, ще не вистрілили, а росіянам - ще 5 мільйонів. А нам наші партнери нададуть 700 тисяч снарядів і - розумієте, яка може бути перспектива".