"Критично важливий для нас етап. Чого чекати від Рамштайну", - Володимир Огризко

"Восьма зустріч у форматі Рамштайн відбудеться в п’ятницю, 20 січня. Думаю, що нам від неї слід чекати дуже позитивних сюрпризів. Ми зараз на справді критично важливому для нас етапі, коли в головах наших західних партнерів нарешті склалося: Україна негайно потребує важкого озброєння. Бо ми бачимо відчайдушні спроби російської армії, щонайменше, тактично переламати хід війни у окремих точках фронту. Для того, щоб стратегічно змінити ситуацію, нам справді негайно потрібні найпотужніші озброєння", - пише у своєму блозі український дипломат Володимир Огризко, передають Патріоти України, та продовжує:

"Я на 99% впевнений, що оця зустріч у Рамштайні буде у цьому сенсі надзвичайно важливою. Коли за окремими країнами, які вже зголосилися нам про передачу танків, буде розроблено цілу платформу, яка дозволить всім членам альянсу і, власне, антипутінської коаліції, зробити це спільно.

Я про це кажу неодноразово в ефірах, що оцих танків Leopard 2 в країнах НАТО налічується понад 2 тис. І якщо собі уявити, що хоча б 10% від цієї кількості буде передано Україні (а є ще й інші танки, що їх нам можуть передати інші союзники по НАТО), то цього буде, в принципі, достатньо, аби стратегічно зламати хід війни.

Поки що опирається у питанні танків Німеччина. Тому що це, знову ж таки, певний психологічний рубікон, який Німеччина поки що перейти з якихось причин не хоче чи не може. І вона шукає відмовки саме з цього питання. З багатьох інших вона — лідер, і ми повинні подякувати Німеччині за те, що вона вже зробила. Це, справді, багато. Перелік зброї, яку дала Німеччина, вражає. Ми справді повинні подякувати німецькому уряду за те, що він так швидко і так різко змінив свою позицію — від того, що нам надсилалися ковдри і каски, до того, що нам передаються найсучасніші види озброєнь. Але от німецькі танки — це такий психологічний пунктик-вузлик, який поки що в більшості німецьких голів не розв’язується. Якщо Німеччина погодиться на передачу своїх Leopard 2 від інших партнерів, від Польщі, інших країн, то тоді не буде підстав триматися за цей вузлик. І мені здається, що саме після того і після певного тиску з боку інших партнерів (це не тільки Польща чи Франція, це США), то в якийсь момент це рішення ухвалять. І чомусь мені так видається, що воно буде ухвалене якраз у рамках нового засідання Рамштайн.

Через кілька тижнів відбудеться ще одна важлива подія. У роковини початку повномасштабного вторгнення Росії — саміт щодо формули миру. Там йтиметься про гарантії безпеки для України. Що ж це може бути?

Ось тут є два моменти. Є стратегічна мета, і вона залишається незмінною — членство в НАТО. Ми про це повинні всім чітко і дуже голосно говорити. А є мета проміжна — коли ми не є членами Альянсу. але нам все одно потрібні якісь гарантії. Так от питання саме про це. І я тут думаю, що ми не повинні вигадувати велосипед — приклад Швеції, Фінляндії, які ще не є членами НАТО, але які мають гарантії від США, є чудовим варіантом і для України. І якщо ми будемо ставити питання саме таким чином, то наблизимося до того, що нам потрібно.

Бо гарантії в рамках ООН — це пустопорожні гарантії. ООН не здатна ні на що в сфері безпеки. Ми на собі у цьому переконуємося вкотре. А от підняти тему, що Україні потрібні гарантії — це добрий політичний хід. Така резолюція нам потрібна. Але з практичної точки зору нам треба вести розмову саме про двосторонні гарантії від ядерних держав, таких як США, Великобританія, Франція. Цього буде достатньо.

Це не альтернатива Будапештському меморандуму, а проміжний етап до членства України в НАТО, оскільки це не робиться за тиждень чи за місяць, чи навіть рік, на превеликий жаль. Подивіться, коли подали заявки Фінляндія і Швеція, і лише у червні відбудеться їхній офіційний вступ".