Латиніна вважає війну громадянською, тобто конфліктом суперечностей усередині держави. Усередині! А Україна, вибачте, зовні, - російська блогерка

"І навздогін. Багато думала. Маю сказати. Що ж мене найбільше обурило в дискусії з Портниковим? Це знову спритна підміна основних понять і смислів", - пише російська блогерка Ніка Білоцерковська на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Латиніна замість привітання, намагаючись одразу надати тотальності розмові, говорить опоненту, що вона вважає цю війну громадянською. Що, бл...дь?! Кожен восьмикласник, відповідно до шкільної програми, має вам серед ночі відповісти, що громадянська війна – це найгостріша форма вирішення соціальних суперечностей, які накопичилися всередині держави. Усередині! А Україна, вибачте, зовні.

Загалом, підміна – це такий улюблений російський фокус, який використовують і опозиція, і щедро бюджетно оплачені.

Наведу два приклади. Без п'яти хвилин "іноземна агентка" Собчак третій рік журиться, що "наші хлопчики йдуть на забій". Те, що їхні хлопчики йдуть убивати, скромно залишається за кадром. А, наприклад, у фільмі Пєвчих, з якого ми всі маємо дізнатися про причини й передумови становлення монстра, обговорюють усе що завгодно, окрім чеченських воєн, які, між іншим, за найскромнішими підрахунками, забрали більш ніж сотню тисяч життів громадян країни.

То що ж об'єднує Собчак, Латиніну й Пєвчих? Це хитре переміщення фокусу на менш болісний для російського електорату бік.

Громадянська війна звучить милозвучніше (прости господи), ніж обурливий напад на чужу суверенну державу, а образ нещасного хлопчика, котрий даремно помирає, дуже відрізняється від портрета вбивці, який ще (в більшості своїй) убиває тупо за гроші. І набагато простіше продати корупцію електорату, ніж потреба переосмислення причин тієї тотальної кровожерливості, яка зараз і формує основний порядок денний.

Не відповідь на запитання, як шахраї стали злодіями, а злодії перетворилися на вбивць і перетворили на них своїх чутливих до виправдання кровопролиття громадян.

Усі троє відчайдушно кокетують з аудиторією, з тим народом, із яким, певно, планують побудувати разом ту саму прекрасну Росію майбутнього. А коли хочеш сподобатися – не можна звинувачувати. Адже почуття провини дуже неприємне.

Тому ми не шукатимемо відповіді на головне зараз запитання, як 140 млн перетворили на співучасників убивств і терору. Це боляче і х...й продаси. Є питання простіші. Усе".