
"Боксер Ломаченко – це якесь ходяче підтвердження необхідності викинути з України російську церкву. Це як деякі футболісти можуть допомогти підліткам не стати алкоголіками, якщо вони просто подивляться на їхній шлях. Чи рок-зірки як ходяча реклама того, що наркотики вбивають (якщо ти звісно не з Роллінг Стоунз і не продав душу дияволу). Просто можна вішати портрети цих людей в школах і писати "Не будь, як Мілевський — не пий" і "Не будь, як Ломаченко, не ходи до московського попа", - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Ба більше, коли говорить Ломаченко, то іноді хочеться, щоб він не те щоб жував. А навіть краще б він пив. Як Алієв і Мілевський разом. І це не може бути пояснено тільки тим, що він боксер і йому часто били по голові. Тим більше голови футболістів страждають більше. Це ж треба, щоб людина, яка могла стати символом українського успіху і бути прикладом для наслідування, перетворилась на ходячу ганьбу. З рота якої тепер вилітає тільки рафінована російська пропаганда.
Тепер він і ТЦК поборює, повторюючи слово в слову російську пропаганду, спрямовану на зрив мобілізації в Україні. Ставлячи знак рівності між українським військовим і російським військовим злочинцем. Як то кажуть, "какая разница". Цікаво, де він цього набрався? Питання, звісно, риторичне.
Ми всі знаємо відповідь. І розуміємо, що найкоротший шлях до "русского міра" лежить через "калитку" російської церкви. І це точно не та дорога, яка веде тебе до храму.
І Ломаченко, кожен раз, коли відкриває рота, фактично кричить про те, що ми маємо викидати московських попів з української землі. Навіть якщо це може не сподобатись Такеру Карсону".
Християни східного обряду 9 лютого за новим стилем вшановує пам'ять мученика Никифора з Антіохії та преподобного затворника Панкратія Києво-Печерського. За старим стилем сьогодні вшановували проповідника Іоанна Златоуста. . З цього дня починають перев...
Людина, яка вперто не приймала умови миру, сконцентрувала владу у своїх руках, говорила про “честь нації” й ганьбу компромісу — і врешті загинула разом зі своєю стратегією. Це про Парагвай і його лідера Франсиско Солано Лопеса у війні Потрійного союзу ...