Мало що очікував до візиту Моді в Україну, а після нього очікую ще менше, - Володимир Огризко

"Я доволі скептичний відносно того, яку позицію займає зараз Індія у світовій політиці. Мені здається, що це приклад отого східного гендлярства, вибачте за недипломатичні порівняння, коли люблять заробити на всьому — і на тобі, і на твоєму ворогові, і отримати максимальний прибуток. Це, безумовно, ще одне підтвердження того, що в політиці немає нічого святого, а цинізм і блюзнірство процвітають. Але нам, як кажуть, від того, не легше", - пише український дипломат Володимир Огризко у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Що робить Індія? Вона купує російську нафту. Купує вже навіть зараз більше, ніж Китай. За останніми даними, в минулому місяці вона вже обійшла Китай за обсягами закупівлі цієї нафти. Ну що таке гроші від російської нафти? Це те, що падає нам на голову. Це КАБи, це ракети, це вбивство наших дітей, наших братів, сестер. І ось лідер цієї країни, яка опосередковано допомагає вбивати українців, приїжджає і обнімається з нашим президентом. У мене просто людське питання — а це про що?

Дійсно дуже тепло Моді обіймав Зеленського, по-батьківськи навіть. Ну так от ви знаєте, я цієї «батьківської любові» ніяк не можу зрозуміти. Це, насправді, цинізм, це не любов. Якщо ти любиш ближнього свого, то зроби так, щоб йому було добре. Але виходить так, що я позірно роблю, щоб вам було добре, а практично я купую у агресора його товар і допомагаю йому робити зло — чи не далі. Це моє прочитання того, що відбувається з суто моральної точки зору. Все ж таки ми залишаємося людьми, ми ж не тільки політики, журналісти, дипломати, ми все-таки люди, в першу чергу. То як можна такі речі по-блюзнірськи демонструвати? Тому, чесно кажучи, я не дуже вірю в чесність цієї позиції.

Так, Індія балансує між усіма, які є в світі і в регіоні. Між Америкою і Росією, між Америкою і Китаєм і між усіма разом узятими. То так, вона шукає свій шлях, так, вона хоче позиціонувати себе як якийсь новий центр сили з перспективи і так далі. Але ж це треба робити іншим способом, якщо ти хочеш бути справді привабливою для решти світу. Хіба тільки ми бачимо такий підхід, який важко назвати нормальним в тому, що робить Індія. Ні. Тому, я думаю, що наші оці очікування, що ми зможемо в якийсь спосіб перебити любов Індії до Росії, марні. Ця любов триває десятиліттями. Адже побудована на дуже глибокій роботі ще Радянського Союзу з Індією. Згадайте те, що в Радянському Союзі тисячі і тисячі представників Індії отримували вищого світу, їх тут відповідним чином вербували, вони ставали і прямими, і непрямими агентами впливу. Плюс, давайте не забувати, що Індія до останнього часу чи не найбільший покупець російської зброї, й зараз додається нафта. Це такі величезні потоки, що їх перебити угодою про співробітництво в сфері сільського господарства чи там щось подібне, дуже важко.

Тому я не думаю, що в економічному плані ми можемо запропонувати Індії щось таке, що її переорієнтує з Росії на нас. А оскільки гроші — в першу чергу, то з цього можна зробити висновок, що при загальних красивих фразах про те, що ми хочемо миру, що ми за те, щоб був діалог, — всі вони тонуть в простому практичному бізнес-інтересі. Тому, чесно кажучи, я мало що очікував від цього візиту, ну а тепер за його підсумками ще менше очікую від того, що Індія може стати нашим реальним другом.

І стосовно ролі Індії в потенційних переговорах між Росією і Україною. Бо Моді багато говорив про діалог. Але це загальні фрази. Ці загальні фрази говорять і китайці, і бразильці, і південноафриканці. Це те, чого насправді не буде, тому що нема предмету переговорів. Мене щойно дивує, хоча це знову я пояснював це лише як дипломатичний цинізм, що всі пропонують своє місце для переговорів. Турки, саудити, арабські емірати і так далі за списком. Але ж питання не в тому, де поставити стіл. Питання в тому, що буде за цим столом. А за столом — порожнеча, там нема про що говорити. Тому ці всі речі виключно мають пропагандистський ефект. «Я хочу бути серед миротворців». Хто ж скаже, що це погано. Я собі хочу повисити медальку миротворця, а що там далі воно буде — це вже їхні проблеми. А от ми стіл приготуємо, і квіточки поставимо, і водичку, і все буде добре. За цим немає насправді реального заглиблення в суть проблеми. А формально всім хочеться показати себе з гарної сторони".