Мовний скандал у Одесі готувався. Він був запрограмований, - Андрій Кокотюха

"З бізнес-заходу вивели дівчину, яка вимагала від спікерів розмовляти українською. Перед тим, як застосувати м`яку, але силу, спікер Олег Філішин заявив: «Мені так зручніше. Давайте без цього. Нікого не тримаю». А під фінал дорікнув — зривається захід, на який без того було дуже непросто продати квитки. Мовний омбудсмен Тарас Кремінь пообіцяв організаторам заходу жорстку реакцію за порушення мовного закону. Але в цій історії зашито кілька нюансів, на які слід звернути увагу небайдужих", - пише письменник Андрій Кокотюха у своєму блозі, передають Патріоти України, та продовжує:

"Почати з того, що скандал готувався. Він був запрограмований. Вивели з залу не звичайну собі дівчину. Нею виявилася одеська блогерка Юлія Карабаджак. Пізніше написала в своєму Instagram: «Я знала, куди йду, й очікувала, що буде саме так. Тому я встала і сказала, що так далі не може продовжуватись. Мене вивели, я по суті нічого не змінила». Тобто, потерпіла — умовно назву її так, — знала, що буде потерпілою й готувалася дійства. А організатор заходу Віталій Ступаєнко до подібного не готувався й навіть не моделював цілком реальну ситуацію. Він потім вибачився, та, як завважила блогерка, по суті нічого не змінилося.

Чи варто вважати дії Юлії Карабаджак провокацією, ще й з метою зриву бізнес-заходу? Аж ніяк. Швидше блогерка повела себе як поліцейські оперативники, котрі задля розкриття злочину й можливості спіймати порушника на гарячому проводять контрольну закупку. Бо на сто відсотків упевнені: саме там і саме тоді дане порушення станеться. Мовою військового підручника з тактики такий маневр розтинає оборону противника, виявляючи слабкі місця. Мовне питання — місце вразливе, особливо на третьому році масштабної війни з Росією.

Після медійного розголосу організатори публічних заходів не лише в Одесі, а й у інших містах воюючої країни мають врахувати можливість виникнення мовного питання. Варто наголосити: російська мова в побуті - вибір кожного, як і українська, зрештою. Мова захисників України не завжди українська, проте захід із цієї карти маніпулятивний. Різниця між військовим і цивільним у наявності зброї й виконанні поставлених задач та взятих на себе зобов`язань.

На фронті військові мають зброю, чітко знають, де ворог і знищують його, захищаючи свою країну. Розумійте, як хочете, але мова захисника значення не має. Натомість в умовному тилу саме мова є зброєю цивільних, яка так само захищає простір кожного не від російських ракет, але від російського впливу. І вживання української саме в публічних просторах, включно зі сферою обслуговування, мотивує тих, хто ще з різних причин державну не опанував.

Але я б не писав цей текст, аби за п`ять днів до згаданого скандалу сам не повернувся з Одеси. Й вкотре готовий полемізувати з тими, хто називає Південну Пальміру переважно російськомовною та навіть ватною. Російської мови в Києві теж не бракує. Та й Львів останнім часом здає позиції осередку вербального українства. Так званої «вати» також усюди вистачає, різниця хіба в пропорціях. Та саме цього разу в Одесі я став свідком того, як міський голова Геннадій Труханов говорить українською.

Так, це той самий Труханов, герой чи, точніше, антигерой чисельних публікацій на тему корупції й толерування «русского мира». Так, знаючі люди згадували, згадують і згадуватимуть йому різні гріхи. Так, на відкритті щорічного форуму Українська книга на Одещині мер міста читав написаний на листочку текст. Але це — нормально, не всякий ладен імпровізувати на не дуже добре знайому тему. І важливо тут: одеській міський голова промовляв українською без жодного акценту, притаманного для не носіїв.

Я спершу не бачив, хто говорить, лише чув із динаміків. Думав, хтось із гостей-книжників. Проте побачивши, що майже ідеальною українською оперує пан Труханов, не так здивувався, як зрозумів: а мер же її знає! Якщо українська для нього не робоча, це не означає, що десь глибоко в підсвідомості вона не сформувалася, прийнялася й тепер міський голова просто випустив материнську мову на волю.

Чи міг мер Одеси виступити публічно російською? Запросто. Але людина такого рангу віднедавна має дбати про мовну репутацію. Чомусь міський голова Геннадій Труханов може собі дозволити українську прилюдно, а одесит Віталій Ступаєнко, організатор івенту, на який погано продаються квитки — не може. Меру репутація важлива, а тим, хто виганяє блогерку з залу — ні.

Час зрозуміти: в місті, де скинули пам`ятник російській цариці Катерині, а вулицю Катерининську перейменували на Європейську, у побуті можна спілкуватися, як завгодно. Проте в публічному просторі за російську вже ніхто не заступиться. Навіть глибоко в душі підтримуючи, промовчать. І дуже мудро зроблять".