"Ми постійно тиснемо ворога на напрямках нашого наступу, але воєнна машина недоімперії не зламана і навіть нарощує свою боєздатність", - політолог Кочетков

"Практично не пишу про події на фронті. І це не тому, що не отримую інфи звідти і нема чого сказати. Але критикувати дії нашого командування, висловлювати незадоволення темпами наступу, знаходячись у Києві – найбільш захищеному місті світу – є, м’яко кажучи, неприйнятним", - пише політолог Олександр Кочетков на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"І з іншого боку, мене просто шокує діяльність деяких «експертів», які постійно анонсують, що ось-ось, вже завтра відбудеться масштабний прорив ЗСУ, і росіяни побіжать аж до самої москви (правила української мови змінено офіційно, тому те, що стосується агресора, пишу з маленької літери).

А ще й журналісти підтримують це словоблуддя заголовками на кшталт: «Росіяни отримали нищівного удару, від якого ніколи оговтаються!». Або щось на зразок цього, не менш неправдивого, але клікабельного, Ютуб цим просто рясніє.

Ці ж самі «експерти» свого часу пророкували стрімкий український наступ, звільнення Мелітополя та Маріуполя і захід ЗСУ у Крим поточного літа. Це треба припиняти, навіть якщо пивні швидкого розгрому агресора кукурікають з шляхетного бажання підтримати переможний настрій українців.

Насправді ситуація на фронті вкрай складна, вона дуже вирізняється на різних ділянках. Ми постійно тиснемо ворога на напрямках нашого наступу і відбиваємо його атаки там, де він на них наважується. Але воєнна машина недоімперії не не зламана і навіть нарощує свою боєздатність, про що свідчать масовані повітряні атаки України.

Час для перерізання суходольного коридору до Криму ще є. Принаймні, взяття його під вогневий контроль. Але важливо не забувати, що треба не тільки вийти на берег Азовського моря, але й закріпитися там. Не допустити, щоб маятник війни хитнувся у зворотній бік, і почався контрнаступ недоімперії. А для цього не можна використати всі наявні ресурси і резерви нашої армії.

У цій надскладній ситуації відповідально прогнозувати, тим більше, щось гарантувати, вважаю непрофесійним, більше того, неприпустимим.

До речі, про ресурси ЗСУ. По результатам візиту президента Зеленського на Генасамблею ООН Штати надають нам чергову партію озброєння. У якій нема довгоочікуваних балістичних ракет ATACMS. І відомо, що постачання цих ракет Україні погодили всі відомства США. Окрім президента Дж. Байдена.

А це означає, що між Білим Домом і Банковою ще залишилися невирішені питання. І ці питання суто політичні. Можливий перелік їх доволі великий: вибори в Україні, боротьба з корупцією, не виключені і чутливі для Києва кадрові рішення.

Тобто, ракети обов’язково будуть. Але домовленості спочатку – пам’ятаєте про стільці у Ільфа і Петрова? Таке життя. Особливо, у тих, чия оборонна промисловість не дуже задовільняє потреби армії".