На накопичення нового боєкомплекту ракет Московії потрібно приблизно два тижні, - експерт

Військові експерти періодично заявляють, що ракети у Москви закінчуються. Однак обстріл при цьому не припиняється.

Представник Повітряних сил України Юрій Ігнат каже, що Росія технічно не може здійснювати масовані ракетні атаки щодня: потрібен час для накопичення ракет.

Варто нагадати, що у жовтні Росія здійснила дві масовані атаки з інтервалом у 3 тижні — 10 та 31 жовтня, випустивши по українській критичній інфраструктурі 90 та 50 ракет відповідно. У листопаді атаки відбулися з різницею всього на тиждень – 15 та 23 листопада: у ці два дні Росія випустила по об'єктах енергетичної інфраструктури майже 170 ракет.

Військовий експерт Олександр Коваленко вважає, що на накопичення нового боєкомплекту, здатного подолати українську систему ППО, російським військовим потрібно приблизно два тижні. Цей час необхідний зняття ракет із зберігання, обслуговування, логістики, і навіть виробництва нових.

За його словами, для прориву української ППО потрібна відповідна кількість ракетного озброєння, щоб як відволікати зенітно-ракетні комплекси, так і безпосередньо їх розряджати. Тому й накопичується велика кількість ракетного озброєння. І на це потрібні відповідні терміни.

— Я так розумію, що найближчим часом всі зусилля Росії будуть спрямовані на відновлення відновлення ракет Х-101 і Х-555, що знаходяться на складах і центрах заощадження. …І, звичайно ж, докладатимуть зусиль на виробництво, отримуючи відповідні комплектуючі іноземного виробництва, — пояснює експерт.

За його словами, зараз Росія в основному отримує контрабандою велику кількість напівпровідників, мікросхем, мікрочіпів через Таджикистан, через Іран, постачальником контрабанди, в який є Китай. І саме ці компоненти є складовими частин модернізованих ракет Х-101.

Доки росіяни не зможуть отримати будь-яку компенсацію цього ракетного озброєння, наприклад у вигляді балістичних ракет з Ірану, як варіант, вони робитимуть ставку саме на ракетне озброєння авіаційного базування. Але вони можуть прорвати протиракетну оборону України лише у великій кількості.

— Навіть якщо ви використовуєте, наприклад, 20 ракет на одному напрямку, ви маєте шанс прорвати саме на цьому напрямку протиповітряну оборону. Але в тому й річ, що російських окупантів цікавить не один напрямок, а відразу кілька. Тому вони збільшують кількість ракет, що запускаються - їх може бути від 50 і більше, - пояснює експерт.

Якщо вірити даним міністерства оборони України, цих ракет Х-101 і Х-555 у Росії залишилося лише близько 200, тобто на 4 нальоти. Однак, окрім цих ракет, вони можуть використовувати і крилаті ракети "Калібр", вони можуть їх підкріплювати дронами, які відволікатимуть ППО, і так далі. Тобто кількість одиниць, які завдають шкоди, може бути значно більшою, - уточнює він.

На думку експерта, не слід забувати ще один дуже важливий фактор. Крім ракет Х-101 та крилатих ракет "Калібр", які Росія може виробляти завдяки контрабандним постачанням необхідних компонентів, у них ще налагоджено виробництво ракет Х-59 і ракет 9М723 та 9М728 "Іскандер". Значно повільне, значно проблематичніше, але це виробництво є.

— Тому змішувати цю номенклатуру вони матимуть змогу й у майбутньому, розтягуючи, можливо, навіть терміни між ударами. Але, як такі, удари абсолютно в нуль у них не вийдуть, — розчарував Коваленко.

Крім того, за його словами, «ми не знаємо, чи Росія отримає і яка кількість, якщо отримає, іранських балістичних ракет. Якщо вона отримає, то це буде енна кількість ракет ще для наступних ударів, крім того ракетного потенціалу, який вона має на сьогодні».

Щодо власного виробництва, але за наявності всіх комплектуючих, агресор може виробляти приблизно дві-три ракети на тиждень. Це ракети Х-101 та крилаті ракети "Калібр".

У свою чергу військово-політичний експерт Юрій Федоров повідомив:

– Росія може виробляти чимало [ракет]. Практично весь спектр, перш за все, крилатих ракет, доки у неї не закінчаться накопичені запаси комплектуючих, які були створені, мабуть, до війни. …Будь-яка більш-менш розумна політика припускає, що такі запаси мали бути зроблені. Інша річ, що у Росії не завжди здійснюються розумні ходи».

За словами експерта, критичним фактором є наявність комплектуючих, отриманих із західних джерел. А зараз ці комплектуючі якщо й поставляються, то значно меншою кількістю і за контрабандними схемами.

Якщо ж дивитися на цифри, які представило Міноборони України, виходить, що Росія сьогодні має в запасі приблизно 450 крилатих ракет повітряного базування і близько 700 протикорабельних ракет – це ракети, які, взагалі кажучи, призначені не для стрілянини по наземних цілях. Тобто їх можна використовувати для цього, але це досить дороге задоволення.

Усього це близько 1500 ракет, але з цієї кількості не менше половини належить до незнижуваних залишків, які призначені для війни з НАТО, якщо така вибухне. І російські генерали, природно, не можуть використовувати всі ракети, які вони мають, для того, щоб завдавати ударів по Україні.

— Вважатимемо, що 600-700 ракет, призначених для ударів по критичній інфраструктурі України, Росія має. Якщо Росія витрачає до ста ракет у масованих ударах, отже, нинішнього запасу вистачить на п'ять-шість, можливо сім таких масованих атак, — припустив експерт.

Він також пояснив тактику російських ударів по критичній інфраструктурі України:

— Це призводить до того, що витрачаються, мабуть, не такі вже й великі запаси вкрай потужних трансформаторів та інших компонентів, без яких розподільні мережі не працюють. Адже ніхто не припускав до початку війни, що їх доведеться в масовому порядку замінювати. І ось така тактика вичікування, поки Україна заповнить ці втрати, виправить ушкодження – після цього завдається ще одного удару. Як я розумію, справа приблизно ось у цьому.

Говорячи про вплив ударів російських агресорів по українській громадянській інфраструктурі на ситуацію на фронті, Федоров зазначив:

— Такі удари, як я розумію, передусім викликають у особового складу Збройних сил України бажання якнайсильніше помститися. Ось це, я думаю, найголовніший результат цих ударів у воєнному відношенні. А щодо безпосередньо бойового потенціалу Збройних сил України, мабуть, скорочення постачань та виробництва електроенергії може певним чином уповільнити рух поїздів з боєприпасами, з військовою технікою у бік фронту, якими здійснюється постачання Збройних сил України. Так, таке уповільнення можливе.

Але в даному випадку треба розуміти, що коли відбувається відключення міст та цивільних об'єктів від світла та електроенергії загалом, то це робиться в тому числі для того, щоб заощадити електроенергію, необхідну для діяльності залізничної системи України, яка в останню чергу має відключатися, тому що вона має функціонувати з мінімальними перебоями.

Джерело