​Нафта відновила тренд на падіння, але після рішення саудитів вже довгострокове. Картинки з вартістю "чорного золота" милують око, - журналіст

"Нафта відновила тренд на падіння, але після рішення саудитів вже довгострокове. Картинки з вартістю "чорного золота" милують око цифрою Brent 59. А внизу Urals 55. Тільки це — брехня, такий собі інформаційно-психологічний прийомчик", - пише журналіст Олег Манчура на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Може навіть і не усвідомлений, а може й ні. Urals не коштує 55, бо насправді від 59 треба віднімати 12-15 доларів дисконту. За ризики. Отже, не 55, а десь 44/47. При зверстаному бюджеті 70 баксів.

Нафта по 55, як це виглядає на картинках, це те саме, що 1 долар США = 61 капєйка СРСР.

Це те саме, що велика Росія зі 140 мільйонів населення, але там аби 110 було.

Це те саме, що велика російська культура, яка зовсім не велика і дуже часто не російська.

Це те саме, як велика економіка РФ, яка "може десятиліттями воювати", але не чекаючи осені вже грохнулася в рецесію.

Але коли все московскоє благолєпіє закінчиться, то розбираючи завали вєлікого русского - повертаючи назву Русь чи ікону Вишгородської Божої матері, запасників Ермітажу чи пісню "Плаття моє із ситцю" (Дим сігарєт с мєнтолом) - треба виконати ще одну історичну місію. Повернути кордони Європи до античних часів, там де бачили їх Геродот, Страбон та Птоломей — на річку Танаїс, себто на Сіверський Донець та нижню течію Дону — на східні межі України.

Європа по Урал - це такий же інформаційно-психологічний прийомчик, як і нафта по 55, а не 44.

Це ще Вольтер зрозумів, коли писав, що Пьйотр хотів зробити Московію більш європейською, хоча вона не була повністю частиною Європи.

Але грубі московські гроші, зароблені на нафті того часу — пушині та поташу — робили свою справу серед французьких та німецьких географів.

В 1725 році вперше було запропоновано визнати кордон Європи не по річках, як до того, а по гірських хребтах.

Зробив це швед Філіп Юхан фон Страленберг, який потрапив у полон після однієї з найбільших катастроф в історії Європи — битви під Полтавою.

Хтозна, може саме капітан Карла XII став першою жертвою "стокгольмського синдрому".

Як-не-як тринадцять років у полоні. У такій собі пєтровській "шарашці". У Тобольську. Ага, в тому самому, іронічно.

Російська імперія першою визнала нові кордони Європи, що не дивно. Та інвестувала чималі гроші в поширення цієї теорії, щодо якої протягом всього XIX століття існував опір у середовищі європейських вчених.

Москва в усі часи найкраще продавала понти. І тому не жаліла на них грошей. Забрати понти — забрати страх перед Москвою та захоплення Москвою. Кордон по Уралу такий же важливий, як Шостаковіч, Большой тєатр та матрьошка.

Якщо вєлікая русская культура це вітрина, то уральський кордон — її рама. Коли розберемо і одне, і друге — нам буде байдуже якою стане ціна Urals.

Urals торгуватимуть ural's nations. Продаватимуть її ще на старому геродотівському кордоні Європи. Десь на Сіверському Дінцю".