10 квітня віряни за новим стилем (23 квітня за старим) вшановують пам'ять мучеників Терентія, Максима, Олександра і Феодора, а також патріарха Григорія Константинопольського, а також благовірного гетьмана Петра (Конашевича-Сагайдачного). За юліпнським календарем згадували преподобного Іларіона Нового.
***
10 квітня за новим церковним календарем (у деяких джерелах 7 квітня) згадують українського святого, політика, дипломата і благодійника Петра Конашевича-Сагайдачного. Народився майбутній український гетьман 11 травня 1575 р. (одна з імовірних дат) у с. Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині. Походив із родини шляхтича православної віри. Його батька звали Конаш, тож Конашевич - це, швидше, по батькові, а не прізвище.
Відомо, що рід Конашевичів мав у Речі Посполитій власний герб і привілей обирати віру, тож Петро після народження був охрещений у православ'ї й сповідував його до смерті.
Коли йому виповнилося трохи за тридцять, Сагайдачного (це було його козацьке прізвисько від слова "сагайдак" - коробка на стріли) обрали гетьманом Війська Запорозького. До речі, саме Петро першим став писатися саме як Гетьман Запорозький. Він домігся, щоб скасували посаду старшого над козаками від польської влади, а обраний козаками гетьман мав владу, щоб скасували обмеження вольностей і прав козацтва, а жителі України могли вільно обирати собі віросповідання.
Петро Сагайдачний організував успішні походи запорізьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. Гетьман прославився як меценат православних братств і опікун братських шкіл, а після заснування Київського (Богоявленського) братства він і все Військо Запорозьке вступили до нього.
1620 року гетьман Сагайдачний запросив і супроводжував до Києва Патріарха Єрусалимського Феофана III - той висвятив багатьох українських православних єпископів, які стали борцями за віру, українську освіту та культуру. Так на території Київської митрополії відродилася православна ієрархія, а Київ повернув собі значення культурного та релігійного центру України.
Помер гетьман 1622 року в Києві - був важко поранений під час Хотинської битви. Своє майно Петро заповів на освітньо-навчальні та релігійно-церковні благодійні цілі. Поховали знаменитого гетьмана в Богоявленській церкві Київського братства.
2020 року Петро Конашевич-Сагайдачний був канонізований Священним синодом Православної церкви України як святий.
Наші пращури в це свято шанували первоцвіти - збирали і засушували мати-й-мачуху, зривали черемшу, добували сік і бруньки берези. Дівчата з перших диких квіток плели вінки, які приносили додому і вішали на стіну. Вірили, що цей захистить оселю від лиха та неприємностей.
Чоловіки в свято 10 квітня оглядали і лагодили вози, а також запрягали в них коней. Якщо на дорогах уже засихала багнюка, то їздили в найближче місто на ринок, щоб поповнити припаси і купити літній одяг. На городах починали за допомогою плуга орати землю для посівів. За традицією батькові на ділянці допомагали сини.
10 квітня вважається вдалою датою для примирення, налагодження стосунків, вибачень. Цього дня варто вибачитися перед тими, кого ви образили, і тоді стосунки вдасться врятувати.
Якщо у вас попросили вибачення сьогодні, то не варто й надалі тримати зла та згадувати старі образи.
Категорично заборонено смітити біля води, виливати відходи в річку, плювати і митися в джерелі, а також сваритися біля ставків і колодязів.
Невдалий день для риболовлі.
Не варто займатися рукоділлям.
Заборонено шкодити природі, рубати дерева і ламати гілки, розводити багаття на вулиці, залишати після себе сміття. У дикій місцевості не можна кричати й галасувати, лякати птахів, розоряти гнізда й дупла. Суворо заборонено полювати.
13 квітня за новим стилем (26 квітня за старим) вшановують пам'ять священномученика Артемона Лаодикійського та мучениці Фомаїди Єгипетської. За юліанським календарем сьогодні вшановують преподобного Іпатія Чудотворця, нагадують Патріоти України. ***. С...
Вхід Господній в Єрусалим (в українському народі традиційна назва - Вербна неділя). Це свято асоціюється з приходом весни і наближенням Великодня. Його завжди відзначають з радістю і нетерпінням, хоча історія дня зовсім не щаслива. Відзначають його в о...