Православна церква України 18 червня за новим стилем вшановує пам'ять мучеників Леонтія, Іпатія та Феодула. За старим стилем у свято сьогодні згадують священномученика Дорофея Тирського.

Грек за походженням, Леонтій жив у I столітті під час правління Веспасіана та служив офіцером в його армії. Його військова кар’єра була блискавичною: завдяки інтелекту та хоробрості, а також стратегічним здібностям і вмінню керувати військом Леонтій дійшов до звання старшого генерала імперського війська.

Одного разу сталося диво зцілення Іпатія - одного з воїнів, і це приголомшило кожного, хто став свідком неймовірної події. Особливо здібності Леонтія вразили солдата на ім'я Феодул, який відтепер наслідував Іпатія як приклад доброчестя та святості.

Як пояснює випадок сам зцілений, йому було видіння ангела, що наказав всім воїнам водночас вигукнути ім’я Леонтія для здійснення дива. Солдати прислухалися до голосу та виконали наказ, і одразу ж всі травми та поранення щезли. Після цього Феодул і Іпатій очолили військо та повели за собою на пошуки Леонтія.

Військова кар’єра не завадила Леонтію стати мучеником, адже він дотримувався головних постулатів християнської віри. Він вів праведне, благочестиве життя і мав непохитну віру в Христа.

У ті часи все ще було багато запеклих противників нової віри та переслідувачів християн. Один з таких, імператорський губернатор Адріан, віддав наказ схопити Леонтія, Іпатія та Феодула та ув’язнити.

Від мужніх воїнів вимагали відректися від Христа та принести жертву римським богам, а на відмову робити це, язичницькі фанатики погрожували жорстокими тортурами та навіть смертю. Жоден з ув’язнених чоловіків не погодився на це навіть перед обличчям смерті.

Леонтія, як головного, катували більш за всіх. Пізніше його змучене багатоденними тортурами тіло повісили на стовпі догори ногами та прив’язали до шиї важкий камінь. Губернатор віддав наказ бити палицями Леонтія до того моменту, поки він не відречеться від своєї віри.

Але ніщо не змусило мужнього воїна зрадити свою віру - Леонтій лишався непохитний перед будь-якими випробуваннями. Не змігши зламати дух мученика, його врешті решт вбили, а тіло вибросили за приказом губернатора за межи міста на розтерзання диким тваринам. Пізніше віряни знайшли рештки тіла святого мученика та поховали зі всіма почестями поблизу Тріполі.

Що можна робити 18 червня

Згідно віруванням і народним традиціям українців, сьогодні бажано не робити таке:

• жалітися на неприємності та хвороби, бо тоді біда справді надовго поселиться поряд
• кричати, підвищувати голос чи сваритися - сьогодні будь-яке непорозуміння з близькими може затягнутися надовго непорозуміння може затягрутися надовго
• витрачати багато грошей та ледарювати
• вихвалятися своїми заслугами перед іншими.

Також не можна приміряти чужий одяг. Інакше, вважали, можна накликати на себе бідність та злидні на весь рік. Аби не запустити в дім біду, не рекомендували запускати цього дня в дім незнайомців.

Що не можна робити 18 червня

Здавна в цей день існує традиція пекти коровай. Це символічне зображення сонця, яке завжди високо цінувалося українцями. Вважалося, що кожна людина, з’ївши сьогодні шматочок короваю стане щасливою на весь наступний рік, а всі її починання будуть супроводжуватися удачею.

Народні прикмети і традиції цього дня

• якщо вранці немає роси - весь день дощитиме
• від самого світанку душна погода - день буде непогожий
• якщо вранці стоїть туман - то після обіду слід чекати на спеку
• якщо сьогодні дощить - буде сніжна зима
• рожевий захід сонця означає, що завтра буде спека
• під вечір на небі з’явилася веселка - до гарної погоди
• а ось якщо місяць відблискує зеленуватим кольором - це попередження, що скоро буде посуха.

Цього дня особливе значення має вранішня роса. За народними віруваннями, щоб зберегти молодість та покращити свє здоров’я, треба вмитися першою росою на світанку, коли сонце тільки починає підійматися над горизонтом.