Народні прикмети на 5 червня. Про що не можна розповідати цього дня, щоб не притягнути хвороби

5 червня за новим календарним стилем (18 червня - за старим) - перенесення мощей благовірного князя Ігоря Чернігівського і Київського та день пам'яті Ігорівської ікони Божої Матері.

Князь Ігор жив у ХІІ столітті, він був сином Олега Святославовича, князя Чернігівського і Новгород-Сіверського, і правнуком святого Ярослава Мудрого. У ті часи між нащадками Ярослава - Ольговичами та Мстиславовичами - точилася боротьба за владу та тривали князівські чвари. Вийшло так, що старший брат Ігоря, київський князь Всеволод, 1146 року поставив молодшого брата своїм спадкоємцем. І Ігор мимоволі опинився втягнутий у боротьбу за престол.

Його князювання тривало менше двох тижнів: під час битви під Києвом із князем Ізяславом військо зрадило Ігоря. Князя взяли в полон - там він тяжко захворів і ледь не помер. У такому стані Ігор попросив дозволу прийняти чернецтво - невдовзі він зробив це у Феодорівському монастирі в Києві з ім'ям Ігнатій.

Згодом князь одужав, він вів богоугодне життя, багато часу проводив у молитві та покаянні. Але сталося непередбачене: через рік у храм, де Ігор молився перед іконою Богоматері під час богослужіння, увірвався натовп ненависників Ольговичів і жорстоко забив князя до смерті.

За переказами, коли ввечері тіло Ігоря внесли до храму відспівувати, сталося диво: вмить загорілися всі храмові свічки. Поховали князя в монастирі святого Симеона, на околиці Києва. Незабаром біля його мощей стали відбуватися чудеса. 1150 року князь Чернігівський Святослав Ольгович переніс мощі брата до Чернігова, у Спасо-Преображенський собор.

***

Ікону Божої Матері, перед якою молився князь Ігор в останні хвилини свого земного життя, стали звати Ігорівською. Вважається, що образ був створений приблизно наприкінці XIV - початку XV століть, а сама святиня є чудотворною.

На початку ХХ століття ікона перебувала в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. У 1924 році її забрали на реставрацію, надалі місцезнаходження образу невідоме.

Церковне свято 5 червня за старим стилем

5 червня за старим календарним стилем згадують преподобного Михаїла, сповідника, єпископа Синадського, преподобну Єфросинію Полоцьку.

Прикмети на 5 червня

• зранку сильно пахне травою - піде дощ;
• туман стелиться над водою - буде врожай грибів;
• багато роси - до багатого врожаю;
• встановилася ясна і тепла погода - буде хороший урожай зерна.

У народі вважають, що саме з цього дня починаються найкоротші ночі - горобині. У народному календарі 5 червня - свято Дорофіїв день, на честь священномученика Дорофія, єпископа Тирського, пам'ять якого також звершується сьогодні.

Що не можна робити 5 червня

Сьогодні, як і в інший день, церква не схвалює лайку, сварки, наклеп, виступає проти образ, жадібності, заздрості, зневіри.

Народні прикмети забороняють цього дня розповідати сни, особливо страшні, і піднімати гроші або речі, які хтось впустив - можна захворіти.

Що можна робити 5 червня

Перед Ігорівською іконою просять Богородицю про порятунок від заздрісників і зрадників, шукають зцілення від тілесних недуг, страху та зневіри. Допомагає молитва біля образу, коли потрібно налагодити сімейні стосунки між кревними родичами, зміцнити братерську любов і відновити мир.

День сприятливий для домашніх клопотів - можна займатися прибиранням, пранням, працювати на городі. 5 червня прийнято висаджувати огірки, вважається, що якщо цього дня виполоти всі бур'яни на городі та в саду, то вони більше не виростуть. Також у народі вірять, що на Дорофея розквітає загадкова сон-трава - її в давнину носили як оберіг і закладали у фундамент майбутнього будинку.