Наступ ЗСУ, внаслідок якого вдалося звільнити значний район у західній частині Донецької області, поки не призвів до суттєвих змін. Противник продовжує свій наступ- Костянтин Машовець

Противник (російські війська) продовжує вести активну оборону в смугах своєї 29-ї загальновійськової армії (ЗВА), угрупування військ (УВ) «Восток» та 90-ї танкової дивізії (тд) УВ «Центр», аби запобігти подальшому просування передових підрозділів Збройних сил України (ЗСУ) по оперативно-тактичних напрямках Піддубне — Богатир та Воскресенка — Велика Новосілка.

З цією метою російське командування зосереджує основні зусилля на утриманні позицій своїх передових частин і підрозділів на північ і південь від дороги N-15 Запоріжжя — Донецьк, вздовж річки Вовча, а також уздовж річки Мокрі Яли, на північ від Великої Новосілки.

Станом на вечір 24.10.2026 противнику вдалося мінімізувати темпи просування передових українських підрозділів по цим напрямках. Однак, поки що, йому так й не вдалося повністю стабілізувати ситуацію в смузі своєї 29-ї ЗВА. Передові підрозділи ЗСУ мали просування в тактичній зоні на низці ділянок.

1. По цьому напрямку противник діє наступними силами та засобами (орієнтовно):

+29-та ЗВA

- 36-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)

- 39-та омсбр зі складу 68-го армійського корпусу (АК)

- Зведена тактична група (ТГр) зі складу 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кулад) також зі складу 68-го АК

- 430-й мотострілецький полк (мсп)

- 200-та артилерійська бригада (абр)

- Можлива присутність частини сил 90-ї танкової дивізії (ймовірно, підрозділів її 6-го танкового полку\тп та 228-го мсп)

- Також, можлива присутність частини сил 120-ї дивізії морської піхоти (дмп) Балтійського флоту (БФ). Це переформована колишня 336-та окрема бригада морської піхоти (обрмп).

+ 90-а тд

- 6-й, 80-й і 239-й тп (перший з них, ймовірно, перегрупований частиною сил у смугу 29-ї ЗВА)

- 228-й і 428-й мсп (перший із них, найімовірніше, також перегрупований своїми основними силами у смугу 29-ї ЗВА)

- 400-й самохідний артилерійський полк (сап)

- можлива наявність кількох підрозділів зі складу 41-ї ЗВА УВ «Центр», як засобів посилення

Що стосується 120-ї дмп, яка фактично діє на стику російських 36-ї та 29-ї ЗВА, ймовірно, її основні сили розгорнуті в смузі першої з них, на Олександрівському напрямку. Присутність підрозділів 90-ї тд в смузі 29-ї ЗВА, ймовірно, триватиме до повної стабілізації ситуації на цьому напрямку.

Варто зазначити, що наразі частина смуги 90-ї танкової дивізії (на північному фланзі) ймовірно передана до смуги 41-ї ЗВА і зайнята підрозділами її мотострілецьких бригад. Приблизно місяць тому в смугах 51-ї ЗВА з УВ «Центр» та 8-ї ЗВА УВ «Юг» було зафіксовано низку підрозділів 90-ї тд, що діяли в напрямку міста Дружківка вздовж річки Казенний Торець.

2. Поточна ситуація на цьому напрямку характеризується досить напруженими зустрічними боями в тактичній зоні на низці ділянок і, відповідно, досить повільним просуванням передових українських підрозділів. Зокрема:

- По напрямку Новопавлівка — Горіхове положення сторін майже не змінилося. ЗСУ продовжують утримувати позиції, майже на західних околицях Горіхове. Однак по напрямку Новопавлівка — Дачне передові українські підрозділи, що діяли вздовж однойменної дороги, досягли відстані 3,3-3,5 км від північно-західних околиць Дачного.

Крім того, по напрямках Ялта (село) — Дачне та Запоріжжя (село) — Дачне, ЗСУ, діючи від місця злиття річки Мокрі Яли з річкою Вовча, вздовж північного та південного берегів останньої, змогли дістатися відстані менш ніж 3 км до села Дачне.

Разом з тим, російські війська продовжують утримувати низку позицій у районі села Філія та в лісовій місцевості на південний захід від нього силами окремих піхотних груп (у напрямку Іванівка), забезпечуючи їх через ліс між Дачне та Філія.

- Вперті бої тривають й на південь від дороги Запоріжжя — Донецьк, де ЗСУ, очевидно, поступово «звертають» оборону противника вздовж річки Мокрі Яли. Отже, діючи у напрямках Запоріжжя (село) — Перебудова, Піддубне — Перебудова, Мирне — Комар і Воскресенка — Федорівка, передові українські підрозділи, очевидно, змогли послідовно витісняти противника з сіл Перебудова, Комар і Федорівка.

У самих цих селах протягом кількох тижнів точилися достатньо запеклі бої. Противник чинив досить впертий опір, іноді намагаючись контратакувати. Однак наразі йому вдалося утримати позиції вздовж річки Мокрі Яли лише між Комаром і Федорівкою, а також на схід від Другої.

Його передові піхотні групи досі утримують кілька будинків на північно-східній околиці Перебудови, у лісі за північно-східними околицями Комару та в районі зруйнованої ферми на південний схід від цього села. У районі Федорівки, ймовірно, передові російські підрозділи повністю відійшли з села за річку Мокрі Яли.

- На захід від річки Мокре Яли, на ділянці від дороги Запоріжжя — Донецьк до міста Велика Новосілка, противник утримує лише район Веселе — Новоочеретувате — Велика Новосілька — Бурлацьке із середньою глибиною до 6,4 км.

Крім того, очевидно, ЗСУ, продовжуючи активні штурмові дії по напрямках Шевченко – Бурлацьке, Шевченко – Вільне Поле та Шевченко – Привілля, зуміли практично вийти на північні околиці двох останніх. Також, вони мали тактичний результат по напрямку Маліївка — Скудне, просуваючись на південний захід від села Веселе і досягнувши відстані до села Скудне у 3.1 км.

Таким чином, можна стверджувати, що протягом звітного періоду (з 12 по 24 жовтня) передові українські підрозділи змогли просунутися на низці ділянок (переважно на південь від дороги N-15, на захід і схід від річки Мокрі Яли) в середньому на 1,5-2 км, а на деяких з них — до 3,2-3,3 км. Однак, цього вистачило, аби витіснити противника з цілого ряду населених пунктів східніше та західніше річки Мокрі Яли, на ділянці між вищезгаданою дорогою та містом Велика Новосілка

3. Щодо подальших перспектив розвитку ситуації на цьому напрямку, варто відзначити низку факторів, зокрема:

- Очевидно, що темпи просування передових українських підрозділів у смузі російської 29-ї ЗВА знизилися до мінімальних. Особливо на північ від дороги Запоріжжя — Донецьк. Фактично їхній наступ обмежився двома ділянками на південь від неї — районом села Комар, включаючи села Перебудова і Федорівка, а також районом села Шевченко та напрямком Маліївка — Скудне.

- Очевидно, наразі ЗСУ мають зробити паузу у своїх активних діях на цьому напрямку або перегрупувати власні сили та засоби, якими вони ведуть наступальні дії в смузі російської 29-ї ЗВА. По-перше, через обмежений обсяг цих сил та засобів. А по-друге, через необхідність обрати вужчу ділянку для застосування своїх основних зусиль. Оскільки українські війська вже відчувають досить очевидні труднощі з продовженням наступу на такій значні по фронту ділянці, особливо у напрямках, які розходяться (ОДНОЧАСО, як у бік Одрадне, Богатир, так і у бік Великої Новосілки). Їм явно доведеться обрати з цього щось одне… як що, звісно, у них збережеться бажання продовжувати цей наступ.

- Однак положення передових частин і підрозділів російських військ у смузі їхньої 29-ї ОА у тактичному сенсі все ще виглядає досить вразливим для подальших наступальних дій ЗСУ. Принаймні на двох тактичних ділянках — у районі села Дачне (з урахуванням того, що українські підрозділи вже знаходяться біля Горіхове, тобто досить глибоко ЗА їхнім правим флангом, а також зуміли наблизитись до самого Дачного по обох берегах річки Вовча) та по напрямку Шевченка — Бурлацьке (з урахуванням активних дій ЗСУ у бік Скудне та Дніпроенергія).

Звісно, всі ці міркування стануть актуальними лише за однієї умови, якщо українське командування все ж вирішить продовжувати наступальні дії в смузі російської 29-ї ЗВА більш-менш значними силами. Поки що такої готовності воно не демонструє.

В оперативному сенсі згасаючий наступ ЗСУ в смузі російської 29-ї ЗВА УВ «Восток», внаслідок якого їм вдалося звільнити досить значний район у західній частині Донецької області (Зелений Гай — Запоріжжя (село) — Шевченко — Комишуваха), поки що не призвів до суттєвих змін. Противник продовжує наступ на лівому фланзі УВ «Восток» у загальній дирекції Гуляйполе — Оріхів і в операційній зоні УВ «Центр» у бік Добропілля.

Однак було б досить наївно вважати, що це зовсім не вплинуло на дії російського командування. У цьому сенсі ситуація могла б стати набагато складнішою для ЗСУ, ніж та, яка є зараз. Наприклад, поява російської 120-ї дмп на стику 36-ї та 29-ї ЗВА явно початково не була запланована російським командуванням, а стала вимушеною.

Враховуючи, що російське командування розглядає частини та з’єднання морської піхоти як своєрідний «високомобільний» компонент своїх стратегічних резервів, поява цього з’єднання замість Гуляйпільского напрямку (разом із 40-ю обрмп) на Олександрівському напрямку була явно незапланованою і сталася, явно саме через український наступ у смугах російських 36-ї та 29-ї ЗВА.

У цьому сенсі варто також відзначити перегрупування частини сил 90-ї танкової дивізії у смугу 29-ї ЗВА. Хоча, очевидно, спочатку планувалося перегрупувати її основні сили на правий фланг УВ «Центр», аби радикально посилити наступ на Дружківку. Натомість там з'явилися лише окремі її підрозділи, а значна частина опинилася в смузі саме 29-ї ЗВА.

Однак слід пам'ятати, що загальне оперативне значення українського наступу по вищезазначених напрямках може значно зрости, однак, лише за умови його успішного продовження. Якщо ЗСУ зможуть наблизитися до Великої Новосільки з північного заходу і одночасно фізично перетнуть дорогу Гуляйполе — Велика Новосілка більш-менш значними силами (наприклад, на ділянці від Успенівки до Новоіванівки, про це більше в наступному огляді), тоді командування російського УВ «Восток» просто буде змушене розгорнути частину сил і засобів своєї 5-ї ЗВА фронтом із заходу на північ для забезпечення стійкості її правого флангу. Більше того, це може статися, навіть, незалежно від того, хоче воно цього чи ні...

А якщо ЗСУ взагалі «стрибнуть вище своєї голови» і почнуть повертати фланги своїх ударних оперативно-тактичних груп «всередину», тобто у міжріччі річок Мокрі Яли та Янчур (навіть ціною відмови від свого гіпотетичного прориву до Великої Новосілки), то ситуація в усій операційній зоні російського УВ «Восток» загалом почне набувати «особливої гостроти». Але про це - трохи пізніше...

Джерело