"Назва "П'ятдесят відтінків сірого" дуже підходить Росії. Але виключно через колір", - Сазонов

"Учора президент Франції Емманюель Макрон прибув до Казахстану. Зустрівся з президентом Касимом-Жомартом Токаєвим і похвалив того за відмову бути «васалом будь-якої влади». Гарний хід цілком у східному стилі. Комплімент точно сподобався. Проїхали і забули? Зовсім ні. Дехто в Москві тупо і вперто продовжує вважати Казахстан своїм васалом і боржником", - пише політолог Кирило Сазонов на своїй сторінці у соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Ви будете сміятися і легко вгадаєте – так, росія одразу ж висловила стурбованість. Сумна конячка з російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Захід намагається відтягнути від РФ «сусідів, друзів і союзників». Оскільки ось прямо зараз я не можу дати Лаврову шматочок цукру, спробую заспокоїти його на словах. Тпру, не переживай так за союзників. Ніхто не забере у вас Північну Корею, Еритрею або друзів із ХАМАСу.

Так, список союзників росії сьогодні викликає жалість і глузування. Тому що всі розповіді кремлівської пропаганди про союз із Китаєм – повна нісенітниця. Китай це велика і сильна країна. З впливом і статусом. А росія для Піднебесної ще один слабенький сусід. Щось середнє між слухняним васалом і їжею – як піде, такий сценарій і буде.

Колишні республіки СРСР? З Грузією, Україною та Молдовою військові конфлікти й окуповані території. Країни Балтії давно в НАТО і реагують на будь-які спроби наблизитися дуже агресивно. Азербайджан пішов дружити з Туреччиною. Вірменія розчарована зрадою Кремля і теж хоче дружити із Заходом. Середня Азія орієнтується на сильний Китай. Все?

З реальних союзників у Росії дійсно залишилися Еритрея і Північна Корея. З колишніх республік петляє і переляканий диктатор Лукашенко в Білорусі. Ненадійний. У принципі, у всіх зовнішньополітичних провалах росія сама винна. Своїм шовінізмом, блефом із посередніми картами і категоричним небажанням змінюватися і дорослішати. Сказано для нетямущих: «Не можеш любити – сиди і дружи».

Але дружити росія не вміє і не хоче. І намагається зображати полум'яну пристрасть з елементами насильства. Жалюгідне видовище у виконанні старезного імпотента... Назва «П'ятдесят відтінків сірого» дуже підходить цій країні. Але виключно через колір...".