Не лише НПЗ та військові об’єкти: на території Росії є унікальні цілі, удари по яких можуть стати кошмаром для агресора - Злий Одесит

У 2026 році Україна значно збільшила кількість ударів по території Росії, виводячи з ладу нафтопереробні заводи, склади, підприємства ВПК, військові об’єкти тощо. Але справа в тому, що на території країни-агресора є абсолютно унікальні цілі, ураження, руйнування та знищення яких можуть зупинити цілі галузі та логістичні напрямки, а також паралізувати міста та регіони.

З 2022 року я періодично публікував інформацію про унікальні зразки російської військової техніки, які знищувалися в зоні бойових дій. Згодом, відчуваючи дефіцит бронетехніки через великі втрати, РОВ були змушені виводити на поле бою зразки, що іноді існували в поодиноких екземплярах і які російський ВПК вже ніколи не зможе повторити.

Найяскравіші приклади – це знищення в Україні практично всіх бойових машин вогнеметників БМО-Т, унікальної бойової машини "судного дня" на базі танка Т-80 "Ладога", музейного БТР-90 та інших.

Найболючішою для ПКС РФ стала операція СБУ "Павутина" (1 червня 2025 року), під час якої було знищено більшу частину стратегічних ракетоносіїв-бомбардувальників Ту-95МС, які Росія не має можливості виробляти.

Але це стосується бойової техніки, а ось окрім неї в РФ є безліч інженерних споруд або технічних засобів, що існують в єдиному екземплярі – від функціональності яких залежать цілі галузі або виживання цілих регіонів.

Про деякі з них ми сьогодні й поговоримо.

Наслідки – катастрофічні

Єнісей – це найповноводніша річка Росії з дуже потужною течією, подолати яку суднам, що йдуть зустрічним курсом, вкрай непросто. Ризики особливо зростають для судноплавства в районі Казачинського порогу.

Для того щоб його подолати, застосовується туер (від фр. toueur). Це спеціальне річкове судно-буксир, що використовує ланцюговий пароплав, який дозволяє йому пересуватися по поверхні річки вздовж ланцюга або троса, прокладеного по дну. Це забезпечує стабільний хід без ризику бути підхопленим течією та розбитися в бурхливому потоці об берег.

В Росії існує лише одне судно-туер – це дизель-електрохід "Єнісей", побудований у далекому 1964 році на Красноярському судноремонтному заводі. Саме цей туер цілодобово працює на Казачинському порозі, приблизно за 235 км нижче за течією від Красноярська, забезпечуючи проходження суден проти течії річки.

За працездатністю дизель-електрохода ретельно стежать, і він регулярно проходить капітальні ремонти (останні великі оновлення двигунів і лебідок проводилися у 2022–2025 роках). Але якщо з якоїсь причини він зламається, затоне або, наприклад, згорить, то судноплавство на Єнісеї зупиниться. По суті, частина річки, починаючи з Казачинського порогу, опиниться у своєрідній блокаді.

Здавалося б, мова йде про якийсь старий електрохід, а насправді від нього цілком і повністю залежить судноплавство, з усіма наслідками, що з цього випливають, на найповноводнішій річці Росії.

Оскільки ми вже заговорили про Єнісей, то варто згадати й унікальну інженерну споруду – суднопідйомник Красноярської ГЕС.

Він був побудований у 1982 році і на сьогодні це єдиний у Росії та унікальний за конструкцією поздовжньо-похилий рейковий суднопідйомник.

Принцип і особливість його роботи полягають у тому, що замість звичних шлюзів він використовує гігантську платформу на рейках шириною 9 метрів для розміщення в ній судна та подальшого перевезення через гребінь греблі, подолаючи перепад висот у 100 метрів.

Зупинка ж (через невизначені та різноманітні причини) роботи цього суднопідйомника також заблокує прохід суден по річці.

Не менш цікавим є питання енергетики.

У Росії критично важливим не просто для окремого міста чи області, а, без перебільшення, для всієї країни є Центральний диспетчерський вузол системного оператора Єдиної енергетичної системи (Москва).

Справа в тому, що ЄЕС Росії є синхронно працюючим енергооб’єднанням, яке охоплює не лише Москву та область, а й, по суті, синхронізує частоту струму та перетік енергії від європейської частини РФ до Сибіру та Уралу.

У разі надзвичайної ситуації (наприклад, падіння певних невстановлених уламків) розпочнуться віялові відключення на більшій частині території РФ, що спричинить каскадне відключення електростанцій, зупинку систем життєзабезпечення міст (водоканали, опалення), зв’язку та залізниць у масштабах кількох часових поясів.

Дивно, що на таку велику за площею країну, як Росія, досі для забезпечення більшої її частини електропостачанням, причому в критично важливій європейській частині, "зосереджено" один об’єкт, від функціонування якого залежить стабільність тисяч міст і добробут десятків мільйонів населення.

Можна довго продовжувати, перераховуючи критично важливу техніку, що існує в єдиному екземплярі, або інженерну споруду, або важливий вузол, від яких залежить весь регіон, федеральний округ або значна частина країни-агресорки... У Росії таких унікальних цілей дуже багато, що робить її вкрай вразливою, адже у разі втрати таких об’єктів російська промисловість не зможе виготовити, побудувати чи відтворити більшість із них.

Висновки

Україна вивела з працездатного стану понад 50% російської нафтопереробки. Ми знищили більшу частину найбільших складських і логістичних вузлів російських маркетплейсів. Сили оборони України провели колосальну роботу з ослаблення Росії в економічному, технічному, технологічному тощо планах.

Але є унікальні цілі, знищення яких значно збільшить вже завдані збитки, паралізуючи цілі регіони. Таких цілей багато, і їхня нейтралізація є з моральної та юридичної точки зору цілком доречною – як дзеркальна відповідь на той терор, який Росія розгортає п’ятий рік поспіль проти України.

Цілі відомі. Їх усіх не приховати й не захистити. Залишилося лише дати "зелене світло" на знищення?

Джерело