"Я не сміялася майже чотири роки. Посміхалася, але не сміялася. Просто забула, як це. Найкраще про причини сказала Аляска: неможливо жити щасливо, усвідомлюючи той абсолютно нелюдський біль і несправедливість навколо. Вона говорила, а я думала, як добре, що я така не одна. Думаю, таких людей, насправді, дуже багато", - пише журналістка Катерина Коберник на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:
"Уперше з лютого 2022 року я засміялася, редагуючи текст про тварин, які в 2025-му народилися в українських зоопарках. Мене насмішила гуанако Санчо. Почала сміятися й це перейшло майже в істерику зі сльозами. Саме в той момент я усвідомила, що м'язи лиця не пам'ятають, як це.
День Валентина – прекрасне свято мирного життя. Його можна захопливо святкувати і так само натхненно стібати. Але любов – єдине, що тримає людей навколо живими. Один до одного, країни, батьків, дітей, сторонніх людей. Непогано тримає ненависть, але любов – сильніше. Ненависть урешті роз'їдає зсередини. Любов робить вразливими, але додає сили.
Казарін казав, що кожен день життя країни після весни 2022-го – це як плюс один день для людини, яка мала померти, але якимось дивом вижила. Я добре знаю це відчуття. І дуже хочу, щоб у нас лишилася здатність любити. Щоб вона не зникла, як навичка голосно і від душі сміятися. Не певна, що любов урятує світ чи конкретно нас. Нас урятує ядерна зброя. Любов допоможе протриматися, доки якась добра душа її зробить".
"Рекомендації щодо зниження ризиків відсутності пального в Армії. Зараз, коли є вже дві великі війни з країнами, які є постачальниками нафти та паливо-змащувальних матеріалів, існують загрози в можливих перебоях постачання дизеля та бензину підрозділам...
"Рекомендації щодо зниження ризиків відсутності пального в Армії. Зараз, коли є вже дві великі війни з країнами, які є постачальниками нафти та паливо-змащувальних матеріалів, існують загрози в можливих перебоях постачання дизеля та бензину підрозділам...