"Не зміг нічого толком пояснити": Буданов розповів про розмову з Бакановим після вбивства розвідника Кірєєва

Глава Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що востаннє розмовляв з тодішнім керівником Служби безпеки Іваном Бакановим саме після вбивства СБУ учасника українсько-російських переговорів у Білорусі, штатного співробітника ГУР Дениса Кірєєва. Про це він сказав в інтерв'ю, передають Патріоти України.

Буданов відкинув повідомлення ЗМІ про нібито «дружні відносини» Кірєєва та Баканова, заявивши, що це «не зовсім відповідає дійсності». За його словами, вони мали «певну комунікацію», а сам Кірєєв був закритим співробітником і мав зв’язки з «дуже багатьма» людьми по всьому світу.

Глава української розвідки каже, що після його вбивства мав розмову з Бакановим, під час якої ексглава СБУ «не зміг нічого толком пояснити» — вона була останньою. Коментувати заяву радника глави Офісу президента Михайла Подоляка про вбивство Кірєєва через брак координації між ГУР та СБУ Буданов не захотів. Проте він розповів, що знав Кірєєва з 2009 року і категорично відкинув версію про можливість його роботи на Росію.

«Я, як керівник спецслужби, впевнений, що людина, яка була нашим співробітником, не була шпигуном[…] Він досить багато років співпрацював з усіма колишніми керівниками нашої структури[…] І вагомим, на мій погляд, моїм аргументом буде те, що він проходив усі перевірки тут, зокрема й на детекторі брехні. Це теж задокументовано, записано і все лежить тут в архівах», — сказав Буданов.

За його словами, слідство, яке веде Держбюро розслідувань, має відповісти на запитання, чому Кірєєва, який їхав на запрошення Служби безпеки в будівлю СБУ, «за 200 метрів, не доїжджаючи будівлі», перехоплюють співробітники СБУ, «відвозять трошки далі, ніж в цю будівлю, а труп викидають на вулицю».

Улітку президент усунув Баканова з посади глави СБУ, посилаючись на «невиконання або неналежне виконання службових обов’язків, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створило загрозу таких наслідків». На запитання, чи пов’язане це зі смертю Кірєєва, глава ГУР відповів, що не знає, що саме на увазі мав Зеленський, і коментувати його висловлювання не може.

Американське видання The Wall Street Journal 18 січня опублікувало велике розслідування про Кірєєва, в якому сказано, що той працював у сфері фінансів, співпрацював із ГУР Міноборони України і забезпечив відомство Кирила Буданова цінними розвідданими про російське вторгнення. За словами Буданова, якби не Кірєєв, російські окупанти, швидше за все, захопили би Київ.

Навесні 2021 року Буданов попросив Кірєєва використати його контакти у сферах фінансів і безпеки, щоб спробувати потрапити в російську військову розвідку, і той погодився. Керівник ГУР також сказав, що Кірєєв першим в Україні забив на сполох, коли восени американські військові та розвідка почали попереджати Україну про загрозу повномасштабного вторгнення РФ.

Як пише WSJ, 23 лютого 2022 року Кірєєв попередив Буданова, що російський диктатор Путін віддав наказ про вторгнення вранці 24 лютого, а також передав інформацію про ключову точку російської атаки, завдяки якій Україна перекинула додаткові сили в гостомельський аеропорт.

5 березня 2022 року стало відомо, що Дениса Кірєєва застрелили в центрі Києва — за кілька днів після того, як він був присутній на першому раунді російсько-українських переговорів у Білорусі як консультант української делегації.

Тоді Українська правда з посиланням на власні джерела повідомила, що Служба безпеки України нібито мала дані про державну зраду Кірєєва. Проте пізніше в ГУР Міноборони заявили, що Кірєєв загинув під час виконання спеціальних завдань. Його ім'я згадали разом зі ще двома загиблими розвідниками. «Вони загинули, захищаючи Україну, а їхній вчинок наблизив нас до перемоги», — заявили в ГУР.

Кірєєва поховали на Байковому кладовищі поруч із першим міністром закордонних справ України, а президент Володимир Зеленський посмертно його нагородив.