Не зовсім поділяю особливо оптимістичні очікування з приводу активізації ЗСУ на цілому ряді ділянок фронту", - Машовець

У своєму останньому огляді я писав дослівно наступне:

«…Рашистам дуже не хочеться відходити з району Балаклеї та загалом залишати район північно-західніше Ізюма. Тому, протягом декількох попередніх тижнів вони намагалися південно-східніше Чугуєва «вирішити питання» із загрозами з цього напрямку.

Спочатку противник задіявши, принаймні 2 БТГр зі складу той самої 144-ї мсд (зосередженої на північно-східному напрямку від Харкова у Белгородській області «про всяк випадок»), підсилених принаймні 1 «батальйоном мобілізаційного резерву» спробував прорватися до лінії Печеніги – Стара Гнилиця. Але його спіткала невдача…

Однак, в подальшому командування противника зрозуміло, що цей напрямок не такий загрозливий, як «природній плацдарм» ЗСУ, створений закрутом річки Сіверський Донець південніше Балаклії…Саме цим пояснюються вперті та неоднократні спроби противника прорватися через Гусарівку на південь, по суті у тил нашим підрозділам, які вийшли впритул до рубежу Іванівка – Щасливе, на ближні північно-західні підступи до Ізюма. Дивно, але до серпня місяця, російське командування жодним чином «не бачило тут ніякої загрози»… І лише у серпні противник почав свої наполегливі атаки у Гусарівки.» (с)

Чесно кажучи, я не знаю… читають мене у російських штабах, чи не читають. Переповідає Арестович мої висновки у розмовах з Фейгіном, чи не переповідає… це виключно їх справа. Однак, одне я можу сказати точно – рашистькі так звані «воєнкори», та усі численні «дописувачі» з ватного боку, зараз дуже неправі у власних оцінках стосовно свого командування. Воно, насправді, свого часу, не тільки намагалося завадити активним діям ЗСУ на правому фланзі свого Ізюмського угрупування військ і цілком розуміло свою «слабкість» на цій ділянці фронту, а й прагнуло «докорінним чином» вирішити усю цю проблему. Інша справа, що того в нього ніхера не вийшло, бо воно так й не визначилося, де саме буде «бо-бо» - північніше Балаклеї, або південніше неї… Ну й не вгадало, буває. Власне, так звана «таємниця 144-ї мсд», цими днями, по-суті , думаю, перестане бути такою…

На відміну від більшості наших «експертів» я не зовсім поділяю особливо оптимістичні очікування з приводу активізації ЗСУ на цілому ряді ділянок фронту. І зараз поясню чому…

1. Противник поки так й не задіяв основну кількість своїх оперативних резервів, не кажучи вже про основні сили 3-го АК. На сьогоднішній момент російське командування реагує на розвиток ситуації переважно «на тактичному рівні», намагаючись «купировать» просування ЗСУ на окремих ділянках. Так, противник зумів не дивлячись на «повністю перерване сполучення через Дніпро» перекинути на плацдарм ще 2-і додаткові БТГр (одна, зі складу 35-ї ЗВА, ймовірної її 69-ї обрП, друга – зі складу «напів-відновленної» 126-ї обр БО чф-у), які вже розгорнулися північніше дороги Станіслав – Херсон, бо командування військ противника на плацдармі, явно «турбується» за свої флангові «кінцівки» там. Й «обрубити» їх буде дуже не легко, як декому у нас здається…

2. Крики та «вопли», щодо якогось «морально-психологічного розкладу» військ противника, на які постійно натикаюсь у соціальних мережах, насправді також, м’яко кажучи, перебільшені. Принаймні, противник скрізь, де ЗСУ атакують, чинить жорсткий спротив… місцями навіть контр-атакує. Наприклад, вчора противник вперто намагався просунутись вперед в районі Любомирівки силами посиленої роти з танками. Лише завдяки впертому та тривалому вогневому бою його вдалося зупинити та примусити відійти на вихідний рубіж.

3. Окрім того, ситуація на Мелітопольському напрямку продовжує «стабільно загострюватися». Нашою групою (ІС) фіксується посилення інтенсивності перекидання у передові підрозділи противника боєприпасів та інших предметів МТЗ. Зокрема, в районі Василівки розвантажується «аргіш» приблизно з 50-60 вантажівок (більшість з БП), в районі Пологи 2 БТГр противника провели дозаправку паливом + доїхало десь ще близько 10 паливозаправників, які сховали у районі Шевченкове – Басань (вони явно готуються до активного застосування основної маси своєї техніки впродовж найближчих днів).

4. Треба розуміти, у відповідності із «ранее утверждённым планом» командування військ противника також продовжує на Запорізькому напрямку зосередження ударного угрупування військ. Зокрема, почалось висування другого ешелону резервів на цьому напрямку – в районі Токмаку фіксується ще, принаймні 2 БТГр противника, які прибули туди позавчора (ймовірно зі складу 36-ї ЗВА та підрозділів МП тоф-у). Цілком можливо, вже сьогодні вони опиняться десь у районі південніше Пологи та Нестерянки. В контексті «наступу ЗСУ» це все може здатися малозрозумілим, але я все ж-таки так не думаю.

Разом з тим, підтверджується мій висновок, щодо «стандартизованого» підходу командування військ противника, щодо планування своїх поточних дій. Навіть після того, як стало зрозуміло, що ЗСУ цілком готові до відновлення атак росіян на Авдіївському та Бахмутському напрямках, не кажучи вже про Сіверський напрямок, противник вперто продовжує свою підготовку «до ривка» в напрямку Слов’янсько – Краматорської агломерації, активно перегруповуючи свої сили й засоби на вказаних ділянках (про перекидання підрозділів 41-ї ЗВА я вже писав). Наскільки я зрозумів, їм на заміну на Сіверський напрямок командування військ противника вирішило висунути «додаткові сили». Наприклад, у тактичний тил 4-ї мсбр 2-го АК ПівдВО прибула тактична група полку оперативного призначення НГрф «Ахмат» (до посиленого батальйону), а 2-і зведених «напів-боєздатних» БТГр 3-ї мсд противника продовжили свої вперті, але безрезультатні атаки в напрямку на Долину. Навіщо…? Я думаю, це краще спитати тих росіянських командЬОрів, які планують дії угрупування «Изюм»

Хоча, у цьому контексті, було би вельми доречним зупинитися та подумати про доцільність цих дій… Очевидно, що а ні Сіверськ, а ні ближні підступи до Слов’янську їм у найближчий час «не світять», навіщо ж «палити» резерви у цих безцільних атаках…? Але, як кажуть… план є план… тому «приготувалися, зарядилися… вперед, ура… за Путіна, за Ротенберга, за Геленжик»… А в цей час, у них «за правим плечем» явно відбувається щось не зовсім приємне для них… Але «папаша Пітун» наказав Слов’янськ, значить Слов’нськ… це піздец, якась стратегія лемінгів

На Півдні, як й очікувалось, противник все ж-таки почав реагувати на наступ ЗСУ силами свого «мобільного резерву» (тобто частинами та підрозділами ПДВ, зосередженими на Херсонському плацдармі). Зокрема, в районі с. Чкалове противник інтенсивно обладнує район оборони (ймовірно, силами, принаймні 2-х БТГр зі складу 76-ї дшд) + до танкової роти зі складу 124-го тбн, що побічно може свідчити про те, що ЗСУ цілком успішно розширюють свій Інгулецький плацдарм і поступово просуваються в напрямку Берислава. Якщо так продовжиться й надалі, то в мене для рашистів погані новини… (які саме, звісно, деталізувати, я не буду).

Джерело