"Ніхто вам однозначно не скаже": Генерал-ракетник розповів, чому комп’ютерне моделювання наслідків ядерного удару - гра дилетантів

Генерал ракетних військ у відставці Микола Філатов, автор книги «Втрачений ракетний щит України», який у минулому командував дивізією Ракетних військ стратегічного призначення СРСР та був заступником командувача 43-ої ракетної армії під час ядерного роззброєння України розкритикував поширену практику комп'ютерного моделювання наслідків ядерного удару, назвавши її «дилетантством», передають Патріоти України.

За словами генерала, однозначно спрогнозувати масштаб ураження від ядерної зброї неможливо без точних вихідних даних, включаючи тип ракети, потужність боєзаряду, висоту підриву та метеорологічні умови, зокрема напрямок вітру. «Ні я, ніхто інший вам однозначно не скаже про масштаб ймовірного ураження, не маючи вихідних даних щодо ракети, потужності боєзаряду та інших факторів. Усе це теоретичні припущення, дилетантство. Сподіваюся, ніхто ніколи у світі не перевірятиме ці теоретизування на практиці», – наголосив Микола Філатов.

Генерал пояснив, що тактичні ядерні боєприпаси можуть мати потужність від 0,3 до 100 кілотонн (вибух заряду в 1 Кт еквівалентний підриву 1000 т вибухового тротилу). Для порівняння: потужність бомби «Малюк», яку американці скинули на Хіросіму в 1945 році, була 15 Кт, «Товстун», що вразив місто Нагасакі, – 21 Кт.

Коментуючи погрози Росії щодо застосування ядерної зброї проти України та Європи, а також використання онлайн-сервісів на кшталт Nukemap для моделювання потенційних ударів, Філатов підкреслив, що радіус ураження залежить від багатьох факторів і потребує розрахунків фахівців.

Генерал також згадав випадки з історії ядерних випробувань, коли реальна руйнівна сила вибуху перевищувала попередні розрахунки, особливо в докомп'ютерну еру.

Так було з першим випробуванням радянської атомної бомби, що відбулося в 1949 році на Семипалатинському полігоні в Казахстані. У зоні ураження звели бетонні багатоповерхівки, розмістили машини, літаки та понад 1,5 тисяч тварин, щоб оцінити наслідки. Кінокамери, встановлені в бетонних плитах, зафіксували силу вибуху, що перевершила оцінки радянських інженерів за деякими параметрами у півтора-два рази.

Водночас людство має деякі запобіжники від божевілля чи випадковості – всі ядерні боєприпаси мають багато систем захисту від несанкціонованого підриву, підкреслює Микола Філатов.