"Обіцянки влади нагадують сумнозвісну "каву в Криму": Данилюк-Ярмолаєва назвала ймовірну дату вступу України до ЄС

Обіцянки влади про вступ України до Європейського Союзу у 2027 році є шкідливими. Реалістичні прогнози відсувають цей термін, а головною умовою залишається проведення антикорупційної та правоохоронної реформ. Про це сказала головна редакторка сайту "Еспресо" Марина Данилюк-Ярмолаєва, передають Патріоти України.

"Якщо говорити про корупцію і про обіцянки, що ми будемо в Європейському Союзі 1 січня 2027 року, то я вважаю їх шкідливими. І так само їх оцінюють люди, які з українського боку працюють над відкриттям кластерів. Минулого тижня у мене було кілька цікавих розмов у посольстві ЄС із представниками, які співпрацюють із європейцями та намагаються показати Україну з кращого боку. І всі вони кажуть, що дедлайни, які виставляє українська влада, лише шкодять нам.

Тому що це нагадує обіцянки "кави в Криму" чи завершити війну до конкретного року, а коли цього не стається, люди починають думати, що все це брехня, отримують велику порцію зневіри і перестають вірити навіть у стратегічні плани держави.

Я запитала своїх співрозмовників: чи вступимо ми колись до Європейського Союзу? Вони відповіли: однозначно так. Але потрібно називати реальні дати. У кращому випадку серйозна розмова може розпочатися у 2028 році - за умови, що буде вирішене питання війни і ми виконаємо необхідний обсяг реформ, яких регулярно вимагають наші західні союзники з ЄС.

Водночас більшість схиляється до реалістичнішої дати - 2034 рік. Адже Європейський Союз працює бюджетними циклами, і перед кожним новим циклом приймає нових членів, які потім інтегруються в економіку. Тому питання реформ залишається ключовим", - пояснила Данилюк-Ярмолаєва.

За словами головної редакторки сайту "Еспресо", європейські бюрократи висунули дві основні вимоги до української влади - провести антикорупційну та правоохоронну реформи. Обидві є взаємопов'язаними.

"Як зазначають українські юристи-міжнародники та дипломати, які працюють над відкриттям кластерів, на жаль, усе впирається у правоохоронний комітет. А про які реформи може йтися, якщо серед топспікерів є Макс Бужанський? Тому спеціалісти покладають великі сподівання на перші повоєнні вибори, після яких правоохоронний і антикорупційний комітети представлятимуть більш професійні люди, які не тягнутимуть країну вниз. І які за своєю ментальністю не будуть лайт-версією радянщини, як той самий Макс Бужанський", - наголосила Данилюк-Ярмолаєва.

Головна редакторка також додала, що в статті Reuters західних дипломатів зачепило інтерв'ю Володимира Зеленського з нагоди роковин повномасштабного вторгнення. На запитання про те, чи існує корупція в його близькому оточенні, а це був натяк іноземних журналістів на справу Міндіча, Зеленський відповів, що корупції в Україні немає, і вона не вища, ніж в інших державах, і загалом ситуація під контролем.

"Стаття Reuters детально пояснює, де Зеленський був неправий. Там є інсайди від європейських дипломатів, які зазначають, що їх насторожують подібні заяви. Вони також побоюються, що якщо Україну поспішно приймуть до Європейського Союзу під конкретну дату, озвучену Володимиром Олександровичем Зеленським, то це може призвести до згортання необхідних реформ.

А правоохоронну та антикорупційну реформи ми зобов'язані будемо провести. І якщо повернутися до інсайдів, які мені озвучили наші дипломати та міжнародні юристи, то довіру до України під час повномасштабного вторгнення суттєво підірвали спроби знищити НАБУ і САП влітку минулого року та намагання будь-якою ціною зам'яти так званий Міндічгейт.

Саме після подій літа 2025 року наші західні європейські партнери вирішили, що більше неможливо заплющувати очі на корупційні дії оточення Банкової. Вони почали відкрито говорити: Володимире Олександровичу, потрібно працювати. Ми розуміємо, що аргумент про війну іноді спрацьовує, але не можна пояснювати війною абсолютно все", - зауважила Данилюк-Ярмолаєва.