Дипломатія Зеленського не припиняє дивувати. І це не комплімент. Публічне зізнання Банкової про те, що формат участі президента України в цьогорічній сесії Генеральної Асамблеї ООН “продовжує визначатися” виглядає або спробою самоусунутися, або нездатністю наповнити належним змістом візит. Не використати найвищу трибуну, з якої видно весь світ, і не бути там особисто, а не через посередництво відеозв’язку, не вкладається у логіку української дипломатії років протистояння російській агресії і зміцнення міжнародної суб’єктності Києва.
Чому треба їхати?
- Київ зробив спробу підвищити ставки і заявити про себе на весь світ запуском міжнародної Кримської платформи. Наступний крок - підсилити цей сигнал на рівні ООН і представити з глобальної трибуни наробки з деокупації Криму. Майданчик Генасамблеї потенційно може і має стати своєрідним “бустером” деокупації Криму. В іншому разі Київ ризикує опинитися “локалізованим” на регіональному рівні, тоді як реальне розв’язання кримського питання полягає в його “інтернаціоналізації”. Саме цього і боїться Кремль.
- Цьогоріч ГА ООН має продовжити традицію ухвалювання щорічної резолюції щодо Криму. Підписи під цим документом є не уявними (як під Київською декларацією Кримської платформи), а цілком реальними. Тоді як сама резолюція є справжнім інструментом наближення дня звільнення Криму від “російського ярма”. Нагода дебатів високого рівня в рамках сесії ГА ООН надає унікальну можливість для активної кулуарної дипломатії з метою нарощування світової підтримки України як країнами Азії, Африки та Латинської Америки, так і з боку керівництва ООН. До речі, ані перші, ані другі так і не мали свого представництва на першому саміті Кримської платформи. Саме цього і прагне Кремль.
- На Донбасі відбувається реальне загострення безпекової ситуації внаслідок російської агресії. Про це мають почути в усьому світі. Банковій, певне, складно визнати провал широко розпіареного в світі “режиму припинення вогню”. Виграшних дивідендів для мирного врегулювання в інтересах України він не приніс, а військове протистояння - збільшив. Чим більше мовчить Київ, тим більше західний світ переключається на інші теми - коронавірус, Білорусь, Афганістан, Сирія, навіть КНР. За цих умов мовчання Києва є нічим іншим, як злочинним підіграванням Кремлю.
- Візит до Нью-Йорка - це слушна нагода “повернути” тему розміщення миротворців ООН до переговорного порядку денного світу. Сьогодні Києву бракує ініціативності, яку планомірно перебирає на себе Кремль. Вибори у ФРН і Франції цю тенденцію лише посилять, а тому сидіти в очікуванні не є виходом. У безплідних пошуках нового дихання для мирного процесу через зміни до Мінських домовленостей чи переговорних форматів, Банкова ризикує остаточно втратити ініціативу. Президент України має особисто зустрітися з Генсеком ООН, Головою Ради Безпеки (до речі - у вересні головує дружня для нас Ірландія) та іншими членами Радбезу, Головою ГА ООН тощо. Більше того, під візит президента України можна було б, використовуючи існуючі механізми, скликати спецдебати в рамках РБ ООН щодо ситуації на окупованих територіях і злочинів Кремля. Корисною була б і особиста участь глави держави у засіданні високого рівня Радбезу на тему клімату і безпеки 23 вересня.
- Візит до Вашингтона 1 вересня був неповноцінним. Нью-Йорк надає шанс доробити недороблене. Перебування в штаб-квартирі ООН легко поєднується із зустріччю з елітою американського бізнесу і потужними інвесторами, а також візитом до Вашингтона і зустрічами у Конгресі США.
Як підсумок: хочеться вірити, що натяк Банкової щодо можливості відмови Зеленського від візиту до Нью-Йорка є ознакою сумнівів, а не остаточного рішення. Варто обов’язково їхати, і планувати насичену програму. Тим більше, що вже підтверджено особисту участь в дебатах на ГА ООН 83 глав держав світу, включно з Джо Байденом. Не хочеться вірити в те, що відмова Зеленського від відвідин Нью-Йорка пов’язана не стільки з ковідними обмеженнями, скільки з відсутністю бажання чи інтересу у згаданих осіб у зустрічі з президентом України.
Джерело
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
Усього виготовили лише 20 купе Ford Mustang McLaren. Заряджена версія купе вирізняється обвісом, розширеними крилами та пластиковим капотом. У США виявили покинутий раритет – Ford Mustang McLaren 1982 року. Унікальний спорткар простояв три десятиліття ...
Верховна Рада в четвер, 21 листопада, прийняла в першому читанні законопроєкт про безпеку в закладах загальної середньої освіти. Водночас у проєкті не передбачено фінансування забезпечення такої можливості. Про це сказав народний депутат Микола Княжиць...