
Рівно 2 роки тому, 15 жовтня 2019 року, від кулі снайпера на Донбасі загинула Ярослава Никоненко. Від самого початку війни дівчина була волонтером, допомагала армійцям на передовій. Де на той час служили її батько Сергій та молодша сестра Богдана.
Сергій Никоненко з перших днів війни був на фронті. Загинув 18 січня 2015 р. внаслідок обстрілу російськими збройними формуваннями з РСЗВ «Град» села Трьохізбенка в Луганській області. Сергій отримав важкі поранення, лікарі не змогли його врятувати і чоловік помер в лікарні міста Щастя.

Додому з війни його привезла молодша донька.
Яраслава після смерта батька також підписала контракт зі Збройними Силами України і служила у 101-й окремій бригаді охорони ГШ ЗСУ. Про те, що вона на фронті, родина дізналася, коли їм повідомили про загибель Ярослави.
Ворог бачив у приціл своєї зброї обличчя дівчини. Розумів, що натиснувши на гачок своєї зброї, він обірве її життя. Цей постріл він зробив.
Земне життя Ярослави Никоненко завершилось .
Її родина втратила маму, доньку та сестру. Україна втратила ще одну захисницю.
Ні дня не забувайте про війну. Не забувайте дякувати тим, завдяки кому ваші рідні мають змогу бачити вас і обіймати. Тисячі українських сімей тепер про таке навіть не мріють, а до своїх близьких ходять лише на кладовище.
Світла пам'ять!
Фонд «Повренись живим»
Цукерки «Пташине молоко» давно стали символом дитинства для кількох поколінь. У радянські часи вони вважалися дефіцитним делікатесом, а сьогодні продаються майже в кожному магазині. Проте мало хто знає: ані сама назва, ані оригінальний рецепт цих солод...
«А ти — вор! Джентельмєн удачі!». Ця фраза з відомої радянської кінокомедії, яка мала мʼяко висміювати нрави «зони», яка «виховала», на думку радянських дисидентів, «савєцкого чєлавєка» — і зараз крутиться у качалці, куди ходить Єрмак, — є просто ключе...