"Один із стовпів макроекономіки ХХ століття": Блогер розповів про лауреата Нобелівської премії із Харкова

"Нещодавно була сорокова річниця з дня смерті уславленого американського економіста українського походження Саймона Сміта Кузнеця (30.04.1901 – 08.07.1985), за народженням – Кузнеця Шимена (Семена) Абрамовича, Нобелівського лауреата з економіки (одного з трьох лауреатів Нобелівської премії, чиє життя було пов’язане з Харковом, як і Мечникова й Ландау)", - пише економіст із Харкова Олександр Кірш на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Його ім’я носить Харківський національний економічний університет, який він у свій час закінчив (коли це був ще Харківський комерційний інститут), а серед його учнів – ще два нобелівці: "головний" фундатор монетаризму Мілтон Фрідман і один із фундаторів економічної кліометрики Роберт Фогель.

Величезний вплив Семена Кузнеця на макроекономіку, статистику, демографію, історію економіки визнаний у всьому світі. Його вважають одним із найвидатніших представників неокейнсіанства (яке, втім, після появи нової кейнсіанської школи вже інколи називають "старим кейнсіанством") або теорії неокласичного синтезу.

Дві нібито "протилежні" макроекономічні моделі – [нео]кейсіанство й монетаризм, "на чолі" якого був учень Кузнеця (нобелівця 1971 року) Фрідман (нобелівець 1976 року), це насправді ті самі дві "протилежності" економічної науки (що відрізняються, зокрема, поглядом на роль держави в економіці), які, з мінливим успіхом чергуючися, й створюють разом її діалектичну єдність. Саме так і взаємодоповнюють одне одного "емпірично обґрунтоване трактування економічного зростання" Семена Кузнеця й "монетарна теорія" Мілтона Фрідмана (ці обидва формулювання, друге з яких скорочене, – "нобелівські").

[До речі, щодо "економічної нобелівки": це "наймолодша" з усіх нобелівських премій, і заснував її зовсім не Нобель (який помер у 1896 році), а Банк Швеції (Ріксбанк) – у 1 1969 році на честь свого 300 (!!!)-річчя, – що є, між іншим, не тільки найстарішим центробанком у світі, але й у певному сенсі найсучаснішим, адже першим встановив від’ємну ставку по депозитах (-0,25%, 2009 рік). Присуджує ж цю найпрестижнішу економічну премію щороку Шведська королівська академія наук – як Премію Шведського національного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля (офіційна назва).]".