Офіс президента риє яму... Зеленському, - політолог

Політолог Олег Саакян в інтерв'ю розповів, як президент Зеленський легітимізує чутки про конфлікт з головнокомандувачем Валерієм Залужним і яким буде розвиток подій, якщо напруження між ними переросте у щось більше, передають Патріоти України.

— Нещодавно Володимир Зеленський дав інтерв'ю британському виданню The Sun. І там він, можна так сказати, висловив претензії деяким генералам, які, як він думає, чи то збираються йти в політику, чи то збираються бути якось до неї причетним. Натякнув на головнокомандувача Залужного. Це все дало підстави російській пропаганді ще більше говорити про конфлікт між президентом і військовими генералами. Чи доцільно піднімати такі питання? Як розуміти те, що відбувається, і те, що ми прочитали у виданні The Sun?

— Як на мене, це хрестоматійний приклад, як робити не можна і не треба. Починаючи від того, що, по-перше, видання The Sun — це доволі жовте британське видання, далеко не рівня президента.

Якби до цього не була стаття Залужного в The Economist, якби до цього Зеленський не мав випадів на британські медіа ТОП-рівня, то можна було б казати, що, умовно кажучи, в часи довоєнні для України в The Sun потрапити — це було добре. І, окей, можна. Але наразі, з тим кредитом довіри до України, з емпатіями в британському суспільстві, президент вартує більшого.

Президенту варто виходити в The Guardian, в інших, більш авторитетних виданнях. Це було б куди якісніше. Тобто, перше: майданчик обраний не найкращий.

Друге: можливі амбіції військових — взагалі не тема для документування президентом. Таким чином він сам знижується до рівня ледь не пліток і якихось міжусобиць. Це міг би коментувати, якщо вже так сильно Офісу президента хочеться, хтось інший, який прямо не пов’язаний з президентом.

Сказати: «Дивіться, частина військових можуть мати політичні амбіції. Це, звісно, добре і правильно, ніхто їм не забороняє їх мати. Але реалізовувати їх варто, пішовши з армії, умовно кажучи». І така теза, звісно, сколихнула б інфопростір в Україні. І всі впадали б і акцентували б увагу на тому, що таким чином Офіс президента надсилає меседж: вони непокояться. Але це б не було напряму, не підтверджувало б його персонального занепокоєння і певного напруження з воєнним командуванням.

І третій момент — це згадка Залужного і саме такими формулюваннями підняття цієї теми. Це, дійсно, переведення ситуації з напруження в ледь не конфлікт — легітимація його, демонстрація. З тим, що це персонально для Зеленського є важливим питанням, що він в міжнародному медіа про це заговорив.