Попри намагання окупаційних сил здобути якихось значних успіхів на полі бою до 9 травня, все більше росіян здається в полон ЗСУ. Проте українські бійці не беруть всіх поспіль. Про це розповів офіцер 59 ОМБ імені Якова Гандзюка Сергій Цехоцький, передають Патріоти України.
Цехоцький пояснив, що полонені надають необхідну інформацію про те, що відбувається в загонах окупантів. Він додав, що особи полонених та їх кількість не розголошуються.
Військовий розповів, що останнім часом активність ворожої артилерії дещо зменшилася. Натомість окупанти збільшили викиди з дронів та почали працювати хвилями, намагаючись просунутися вперед.
"За добу на позиції наших підрозділів було скинуто понад 120 викидів. Зрозуміло, що не завжди вдало, але це все ж таки точна зброя, яка бачить, куди летить, – зазначив офіцер.
Він додав, що окупанти почали використовувати тактику "накатів" малими групами. Тобто командири дають наказ групі до 6 осіб дістатися визначеної точки й закріпитися там. Через невеликий проміжок часу в тому ж напрямку відправляють наступну групу, якій розказують, що їх попередники успішно виконали завдання, незалежно від того, чи насправді це так, чи перша група вже ліквідована. До того ж дуже часто окупантів "підбадьорюють" перед штурмом за допомогою алкоголю чи наркотичних речовин.
Коли "вмотивовані" штурмовики доходять до визначеної точки і бачать знищену першу групу, це суттєво підриває їхній бойовий дух, що викликає бажання просто здатись у полон українським бійцям.
"Наше основне завдання – по можливості взяти [окупантів, – ред.] у полон, щоб обмінювати на наших хлопців. Але в багатьох випадках окупанти йдуть на штурми у стані алкогольного сп'яніння або під наркотичним впливом. Тут без варіантів – залишається лише знищувати", – розповів Сергій Цехоцький.
"Російські війська увійшли до Кучеревого Яру, Золотого Колодязя та Веселого, закріплюються і накопичують сили для подальшого наступу на трасі Добропілля-Краматорськ. Про це повідомляють аналітики DeepState. Я знаю там з 2014 року кожен мізерний кущ, як...
"Надто багато важливих подій відбувається зараз, і відлуння історії оглушливе. Я перериваю своє святкове мовчання – події розгортаються швидко. Я чую заклики демократичного світу до миру в Україні. Я майже фізично відчуваю, у кожній кісточці, виснаженн...