Огляд Борівського та Лиманського напрямків - Костянтин Машовець

1. Склад сил і засобів противника (російських військ), що діють у цих напрямках:

Вони складаються з основних сил російського угрупування військ (УВ) «Запад», а саме:

- 1-ша танкова армія (ТА) діє силами 2-ї мотострілецької дивізії (мсд), а саме — 1-го та 15-го мотострілецьких полків (мсп), 1-го танкового полку (тп) та 4-ї танкової дивізії (тд) — 12-го, 13-го тп та 423-го мсп.

- 20-та загальновійськова армія (ЗВA) діє силами 3-ї мсд (252-й, 362-й та 752-й мсп, 237-й тп) та 144-ї мсд (254-й, 283-й і 488-й мсп, 59-й тп)

- 25-та ЗВА діє у складі 67-ї мсд (31-й, 36-й і 37-й мсп, 19-й тп), посиленої 164-ю та 169-ї окремими мотострілецькими бригадами (омсбр) та 11-ю окремою танковою бригадою (отбр).

Окрім згаданих сил і засобів, на цих напрямках противник активно застосовує формування так званого «мобілізаційного резерву» (МР) зі складу його територіальних військ (ТрВ) рівня — мотострілецького/стрілецького полку/батальйону. У більшості випадків їх або ввели у «штатний» склад частин і з’єднань цих армій, або придали їм у оперативне підпорядкування, в якості підсилення.

Майже всі підрозділи та формування першого ешелону мають у своєму складі штурмові підрозділи рівня «штурмова рота» (по 1-2 на батальйон), рідше — «штурмовий батальйон» (по 1-у на полк), які активно використовуються для проведення атакуючих/штурмових дій у тактичній зоні.

За напрямками ці сили та засоби розподілені наступним чином:

Борівський напрямок

- 4-та танкова дивізія (1-ша ТА)

- частина сил 2-ї мотострілецької дивізії (1-й ТА)

- основні сили 3-ї мотострілецької дивізії (20-та ЗВА)

- частина сил 144-ї мотострілецької дивізії (20-та ЗВА)

Лиманський напрямок

- основні сили 144-ї мотострілецької дивізії (20-та ЗВА)

- частина сил 3-ї мотострілецької дивізії (20-я ЗВА)

- основні сили 2-ї мотострілецької дивізії (1-ша ТА)

- вся 25-а ЗВA ...

З вищезазначеного випливає, що командування російського УВ «Запад» наразі зосереджує основні свої зусилля на Лиманському напрямку, де задіяні основні сили двох із трьох армій, що входять до його складу — 20-ї та 25-ї ЗВА. Крім того, остання розгорнута на Лиманському напрямку своїм повним складом.

2. Поточна ситуація

Для ЗСУ її можна вважати достатньо складною, але далеко не безнадійною. Під час літніх та осінньо-зимових наступальних дій протягом 2025-2026 років на цих напрямках російські війська спромоглися:

- Прорватися до Осколу в районі Кругляківки (тобто фактично розсікти існувавший раніше єдиний великий оперативний плацдарм ЗСУ на лівому березі Осколу та вздовж північного берега Сіверського Донця, від Куп'янська до Білогоровки)

- Дістатися ближніх підступів до Борової з північного сходу (вийти на рубіж Борівська Андріївка - Першотравневе)

- Ліквідувати плацдарм ЗСУ на річці Чорний Жеребець (територія Серебрянського лісництва і північніше його) створити власний і прорватися з нього на ближні підступи до Лиману з північного сходу (досягти рубежу Середне — Дробишеве та району Колодязі)

- Просунутись вздовж північного берега Сіверського Донця, захопити Торське, Зарічне, розпочати бої за Ямпіль і досягти південно-східних околиць Лиману, а також дороги Лиман-Закітне, розпочавши бої за Діброву та Озерне своїми передовими піхотними групами.

Станом на даний момент Сватівська група російських військ (в основному складається з частин й підрозділів 4-ї тд 1-ї ТА + частина сил 3-ї мсд 20-ї армії) намагається розширити свій прорив до Осколу, проводячи активні атакуючі\штурмові дії по напрямку Лозова — Борова (очевидно, маючи завдання досягти району Новоплатонівка — Шийківка — Нижне Солоне — Підлиман, що передбачає взяття самої Борової).

У свою чергу, командування 20-ї ЗВА у своїй смузі змушене одночасно вирішувати два завдання:

- Силами своєї 3-ї мсд воно намагається прорватися з рубежу Катеринівка-Греківка у напрямку Греківки — Ізюмське і далі на північний захід, обходячи висоти в районі Новоєгорівка з півдня та сприяючи наступу 4-ї тд 1-ї ТА на Борову.

- А також намагається силами своєї 144-ї мсд, посиленою частиною 2-ї мсд 1-ї ТА, «ізолювати» Лиманський район оборони ЗСУ з північного заходу активними наступальними діями в напрямках Шандриголове — Дробишеве та Новоселівка — Ярова, одночасно чинячи фронтальний тиск на нього з півночі по напрямку Колодязі — Ставки.

Російська 25-та ЗВА, в свою чергу, фактично, «таранить» в лоб зі сходу увесь Лиманський район оборони ЗСУ, одночасно намагаючись охопити його з південного сходу, діючи вздовж Сіверського Донця.

Протягом кількох діб попереднього тижня (приблизно з 17.03 до 19.03) противник здійснив кілька акцентованих, але не дуже вдалих, спроб на обох напрямках (щонайменше на 6-и ділянках) прорвати оборону ЗСУ в тактичній зоні силами своїх передових штурмових підрозділів, зокрема із застосуванням бронетехніки (від 25 до 28 одиниць) та засобів «малої» механізації (мотоцикли, квадроцикли, багі тощо, загалом — до 90-95 одиниць) у таких напрямках:

- з району Борівська Андріївка у напрямку Новоплатонівки та Борової

- з району Першотравневого у напрямку Шийківки

- з району Греківки в напрямку Дружилюбівки

- з району Середного у напрямку Олександровки

- з району Шандриголове — Дерілове в напрямку Дробишеве

- з району Колодязі в напрямку Ставки

У свою чергу, у смузі 25-ї ЗВА її передові штурмові підрозділи продовжували вперті бої за Ямпіль, де ЗСУ за кілька днів до російських атак на Лиманському напрямку ефективно контратакували противника. Передові піхотні групи цієї армії також були зафіксовані вздовж дороги Лиман-Закітне та вздовж рубежу Діброва-Озерне, активні «інфільтраційні» дії невеликих піхотних груп противника відбувалися також за напрямком Зарічне – Лиман та на південно-східних околицях самого Лиману (район вулиць Вишнева та Партизанська).

Повідомлення російських «джерел» про проникнення та консолідацію їхніх штурмових груп у північній частині Лиману (район провулків Козацького та Героїв-Десантників, а також вулиці Підстепної) навряд чи є правдивими. У Дробишеві також, здається, російські війська нічого не «вирівняли», хоча, ймовірно, деякі їхні невеликі піхотні групи таки присутні на початку вулиці Слобожанської, при в’їзді у село.

3. Перспективи

Цілком очевидно, що в найближчому майбутньому командування російського УВ «Запад» спробує перейти до «вирішальної фази» боїв за Лиманський плацдарм ЗСУ на Сіверському Донці, що фактично означатиме штурм і взяття самого Лиману. Той факт, що одночасно Сватівська група військ противника, спеціально виокремлена зі складу УВ «Запад, стала більш активною по напрямку на Борову, навряд чи змінить, в цьому сенсі, загальну ситуацію. Розподіл сил і засобів противника, розгорнутих у операційній зоні УВ «Запад», у цьому відношенні є дуже красномовним і однозначно це підтверджує.

Наразі як 1-ша ТА, так і 20-та ЗВА УВ «Запад» діють на досить розтягнутих по фронту смугах, причому одночасно у напрямку Куп'янська, у бік Борової та Лиману. І лише на останньому напрямку — розгорнута окрема, спеціально виділена для цього армія — 25-та ЗВА, причому зосереджена і розгорнута у повному складі.

Як я писав раніше, існує кілька важливих факторів у найближчому майбутньому, щодо боїв за Лиман, зокрема:

- Стабільний контроль ЗСУ району Слов'янського ТЕС, Миколаївки та Райгородка, очевидно створює можливість підтримувати більш-менш стабільну логістику всього Лиманського району оборони ЗСУ з південного берега Сіверського Донця.

Російське командування це цілком розуміє. Отже, ймовірно, що найближчим часом противник намагатиметься дуже активно вплинути у вогневому відношенні саме на район Райгородок — Старий Караван — Стародубівка — Слов'янська ТЕС, в тому числі, за допомогою тактичної та армійської авіації.

- Послідовне охоплення Лиманського району оборони ЗСУ з північного заходу та південного сходу відповідно військами російських 20-ї та 25-ї ЗВА може суттєво допомогти противнику у його подальшому штурмі самого міста. Тому, найімовірніше, російська 20-та ЗВА перед штурмом Лиману спробує повністю зайняти район Ярова — Новоселівка — Дробишевае — Пришиб, й тоді Дробишева, очевидно, стане ключовим у цьому плані. У цьому сенсі подальші спроби російської 20-ї ЗВА вийти на рубіж Олександрівка-Соснове і прорватися до Святогірська також є цілком ймовірними.

З дуже схожих причин варто оцінити й можливі дії російської 25-ї ЗВА найближчим часом, яка, очевидно, будь-якою ціною намагатиметься утримати свої передові підрозділи в районі Діброви та Озерного, водночас контролюючи лісовий масив на північ і захід від Ямполя. Те, що ЗСУ досі ведуть бої за сам Ямпіль, у цьому контексті, звісно, суттєво ускладнює завдання командуванню російської 25-ї ЗВА, стосовно подальшого штурму ним Лиману, оскільки, фактично, це обмежує з флангу її передові частини та підрозділи, які ВЖЕ націлилися на південні та південно-східні частини Лиману.

Наразі ні 20-та, ні 25-та ЗВА російських військ, поки що, так й не забезпечили стабільного та надійного охоплення Лиманського району оборони ЗСУ з північного заходу та південного сходу у своїх смугах, незважаючи на протилежні заяви російського командування.

Ні Ярова, ні Олександрівка, ні Соснове (смуга 20-ї ЗВА) ще не взяті, бої тривають за Дробишеве і Новоселівку, а її плацдарм на річці Нітріус у районі Середнего також дуже й дуже повільно розширюється, м'яко кажучи.

Як і російська 25-а ЗВА, яка на даний момент змушена вести вперті бої не лише по обидва боки дороги Лиман-Закітне, а й у районі Ямполя, замість того, щоб готуватися до прориву у Лиман з південного сходу.

- Існує ще один фактор, який, безперечно, буде важливим для подальшого розвитку ситуації в районі Лиману. Це дії російської 3-ї ЗВА УВ «Юг», яка поступово просувається вздовж південного берега Сіверського Донця в напрямку Слов'янська.

Очевидно, серед списку завдань, які командування цієї армії вирішує на Слов'янському напрямку, не останнє місце займає завдання, пов'язане з сприянням діям 25-ї російській ЗВА на Лиманському напрямку. На початку я вже зазначив, що збереження здатності ЗСУ забезпечувати логістику Лиманського району оборони з південним берегом Сіверського Донця через Райгородок, Слов'янську ТЕС і Стародубівку буде одним із ключових чинників оборони Лиману.

Схоже, командування російської 3-ї ЗВА теж це розуміє. Адже вперті спроби його передових штурмових підрозділів прорватися по напрямку Закітне — Крива Лука та Платонівка — Каленики саме це й свідчать (адже російська 3-я ЗВА наполегливо «рветься» у напрямку Піскунівки — Стародубівки та в напрямку Миколаївки, а також Славянської ТЕС, розташованої на північ від неї). Зараз у районі Кривої Луки та Калеників точаться вперті зустрічні бої, ЗСУ намагаються запобігти подальшому просуванню передових штурмових груп російської 3-ї ЗВА в напрямку Миколаївки та Піскунівки. Ці бої точаться із перемінними результатами, але передові піхотні групи російських військ вже знаходяться за 6 км від Піскунівки і 9 км від Миколаївки.

Тож, підсумуємо ...

Очевидно, що командування російського УВ «Запад» не може сильно затягувати у часі із штурмом Лиману. Адже перед початком «великого наступу» на Слов'янськ і Краматорськ, воно, очевидно, має забезпечити північно-східний фланг оперативного охоплення цієї агломерації, що передбачає ліквідацію всього Лиманського плацдарму ЗСУ.

Інакше наступ УВ «Юг» військами (силами) 3-ї ЗВА на Слов'янськ, лоб у лоб, тобто, зі сходу, буде дуже й дуже складним для них. Більше того, якщо російські війська не зможуть ліквідувати Лиманський плацдарм ЗСУ у якісь більш-менш прийнятні терміни, то позиція їхньої 20-ї ЗВА, яка вже «розтягнута понад усі критерії» (і настільки, що її довелося, свого часу, «ущільнити» частиною сил 2-ї мсд зі складу 1-ї танкової армії), стане дуже складною. Ця російська армія вже змушена діяти на напрямках, які у оперативно-тактичному сенсі розходяться у різні боки, тобто в умовах, коли вона фактично змушена розвертати свої фланги у протилежні напрямки — як на Борову (з південного сходу), так і на Лиман (з півночі та північного заходу). Причому, робити це одночасно.

Наскільки я розумію, цей «великий» російський наступ на Слов'янськ і Краматорськ – явно не за горами, він, ймовірно, має відбутися приблизно наприкінці весни — на початку літа, але російське УВ «Запад», яке має СВОЄЧАСНО забезпечити його з північно-східного напрямку, фактично, ще навіть не завершило в повній мірі усі необхідні «підготовчі заходи» не те, що відносно Слов'янську, а навіть щодо штурму Лиману та його околиць.

Джерело