Огляд Оріхово-Запорізького напрямку - Костянтин Машовець

1. На цьому напрямку командування противника (російські війська) продовжує докладати досить значні зусилля для стабілізації ситуації на лівому фланзі своєї 58-ї загальновійськової армії (ЗВА) зі складу угрупування військ (УВ) «Днепр» (у смузі її 19-ї мотострілецької дивізії\мсд), одночасно намагаючись дістатися ближніх підступів до міста Оріхів з півдня та південного сходу силами 42-ї мсд 58-ї ЗВА. Фактично, наступ 58-ї ЗВА, а також приданих їй сил і засобів, зі складу повітряно-десантних військ (пдв) зс рф на Оріхово-Запорізькому напрямку було припинено.

Більше того, очевидно, що командування 58-ї ЗВА, а також командування всієї УВ «Днепр» змушені докласти значних зусиль, щоб запобігти подальшому відступу передових частин і підрозділів її 19-ї мсд у напрямку Степногірськ — Кам’янське. Крім того, очевидно, що всі спроби 42-ї мсд та її засобів підсилення прорватися до Оріхова через Малу Токмачку та Новоданилівку, здійснені ними протягом попереднього тижня, також були невдалими.

Нагадаю тим, хто забув, склад сил і засобів російського оперативного угрупування військ, яке діє у напрямку Оріхів-Запоріжжя.

Воно складається, головним чином, з військ (сил) 58-ї ЗВА УВ «Днепр», зокрема:

- 19-та мсд — 392-й, 429-й і 503-й мотострілецькі полки (мсп)

- 42-га мсд — 70-й, 71-й та 291-й мсп + 270-й мсп «Ахмат-Кавказ», можлива присутність ряду підрозділів 78-го моторизованого полку спеціального призначення (мтп СпП) «Север-Ахмат»

- 136-та окрема мотострілецька бригада (омсбр)

- 100-та окрема розвідувальна бригада (орвбр), ймовірно, діє в цьому напрямку своїми окремими підрозділами

- Зведена полкова тактична група (ТГр) зі складу 7-ї військової бази (ВБ) «вс рф» в Південній Осетії (м. Цхінвалі)

Окрім власних сил і засобів 58-ї ЗВА, командуванням УВ «Днепр» на цьому ж напрямку розгорнуті частини та підрозділи 18-ї ЗВА. Зокрема, йдеться про «мобілізаційну» 47-му мсд (1152-й, 1153-й та 1154-й мотострілецькі полки), сформовану на території тимчасово окупованого Кримського півострова в рамках «планового увеличения численности вс рф на период 2022-2023 годов». Принаймні один із її полків діє в цьому напрямку (а, найімовірніше, зразу два полки).

Сили та засоби підсилення 58-ї ЗВА представлені переважно частинами та з’єднаннями пдв, які зосереджені та розгорнуті тут досить «рясно», що не дивно, якщо згадати, що командувач УВ «Днепр», генерал-полковник михаил теплинский, одночасно є командувачем усіх повітряно-десантних військ «вс рф». Мова йде про щонайменше 3 з’єднання російських повітряно-десантних військ, зокрема:

- 7-ма десантно-штурмова дивізія (дшд) – 56-й, 108-й та 247-й десантно-штурмові полки (дшп). У цьому напрямку зафіксовані підрозділи щонайменше двох її полків — 108-го та 247-го дшп.

- 76-та десантно-штурмова дивізія (дшд) – наприкінці зими та на початку весни вона була перегрупована основними силами (104-й, 234-й і 237-й дшп) з Сумського напрямку до району на північ і північний захід від міста Пологи «у стик» суміжних флангів 58-ї ЗВА УВ «Днепр» та 5-ї ЗВА УВ «Восток» (фактично, у смугу 35-ї ЗВА). Це, у свою чергу, дозволило командуванню обох російських угрупувань не лише виокремити певну частину своїх сил і засобів до складу оперативного резерву, а й підвищити загальну щільність оперативної побудови військ у операційних зонах обох угрупувань.

- Окрім вищезазначених з’єднань повітряно-десантних військ «вс рф», у смузі 58-ї ЗВА та сусідньої з нею 49-ї ЗВА зафіксовані окремі підрозділи та частини 104-ї дшд та 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд), наприклад, у західній частині Запорізької області зафіксовано 299-й парашутно-десантний полк (пдп) 98-ї пдд.

- Також, ймовірно, у цьому напрямку діють низка підрозділів 45-ї окремої бригади спеціального призначення (обр СпП) пдв «вс рф»

Таким чином, можна зазначити, що на Оріхово-Запорізькому напрямку командування УВ «Днепр» зосередило та розгорнуло оперативне угрупування військ із загальною кількістю у 5 (п'ять) «розрахункових» дивізій (58-а ОА + сили та засоби підсилення).

Враховуючи той факт, що фактично, в інтересах цього ж угрупування, на сході та південному сході від Оріхівського району оборони ЗСУ, діє вся 5-та ЗВА, найпотужніша армія УВ «Восток» (також зі своїми силами та засобами підсилення), яка намагається прорватися до Оріхова з напрямку Гуляйполя, можна припустити, що командування противника націлило на Запоріжжя таке угрупування військ, яке цілком співставне із тим, яке зараз дуже повільно «підповзає» до Слав'янсько-Краматорської агломерації.

2. Поточна ситуація на Оріхово-Запорізькому напрямку, як я вже зазначав вище, характеризується майже повним зупиненням російського наступу в смузі 58-ї ЗВА. Крім того, противник змушений докладати значних зусиль на низці ділянок і напрямків, аби не допустити суттєвого відступу своїх передових частин і підрозділів (поки що в тактичній зоні) та стабілізувати ситуацію.

Наприклад, близько тижня тому в смугу 19-ї мсд (район Кам'янське) командування російської 58-ї ЗВА було змушене повернути підрозділи 247-го дшп (7-ма дшд), які раніше були виведені звідти для «відновлення боєздатності», таку саму процедури воно вчинило й з 1445-м мотострілецьким полком.

Загалом, станом на ранок 19.05.2026 ситуація на цьому напрямку визначалася наступними подіями:

- Передові українські підрозділи, фактично, повністю витіснили противника з центральної частини Степногірська (противник досі впевнено контролює лише район «Висотки», найпівденніший район міста, де розташована Дитяча музична та середня школи). ЗСУ також зуміли силами кількох піхотних груп південно-західніше міста вийти на трасу Е-105 і просунутись вздовж неї на південь понад 1 км, обходчи село Плавні зі сходу.

- Штурмові підрозділи ЗСУ також продовжують «зачистку» кількох невеликих піхотних груп противника, які окопалися на південь від дорожньої авторозв’язки між Степногірськом і Приморським, а також між вулицями Таврійською та Аграрною в південно-західній частині самого міста.

У свою чергу, противник намагається всіма силами утримати південну частину Покровської вулиці (у Приморському) і саме село Плавні. Однак, очевидно, це для нього дуже складно, оскільки ЗСУ тримають майже всі проходи та комунікації на північ від Кам’янського під щільним вогневим контролем. У цьому сенсі «повернення» у цей сектор (у район Кам'янського) підрозділів російської 7-ї дшд виглядає цілком логічним.

- Спроби противника просунутися на північ від Степового та в районі Малих Щербаків (у напрямку Павловки та Новояковлівки) з метою «відновлення положення», яка існувала раніше, до початку українських контратак у цьому напрямку, завершилися очікуваною невдачею.

Максимум, якого противник зміг досягти, — це «проникнення» кількох дуже малих піхотних (штурмових) груп на північний захід від Малих Щербаків, на північ від Щербаків і в район Новояковлівки.

Однак, очевидно, всі вони були своєчасно виявлені передовими підрозділами ЗСУ і щільно заблоковані. У цьому сенсі українські війська наразі досить впевнено контролюють Павлівку, Лук'янівське і готуються ліквідувати цих «інфільтраторів», точніше, тих, хто з них поки що вижив.

Більше того, ймовірно, ЗСУ змогли витіснити противника з Малих Щербаків та самих Щербаків (противник відійшов на південь від них). Я справді не впевнений у достовірності цієї інформації, але кілька моїх «джерел» з того напрямку стверджують, що це так.

Єдина «світла пляма» для противнкиа в цьому секторі — його вклинення в тактичній зоні силами кількох малих піхотних (штурмових) груп на північний захід від Нестерянки, приблизно на 2 км (вздовж однієї з посадок). ЗСУ, слід розуміти, ще не ліквідували це вклинення.

- На відміну від «закріпившихся» у південній частині Успенівської балки кількох «пацієнтів», які вижили після невдалої спроби прорватися до авторозв'язки на південь від Новоданилівки. Схоже, їх повністю «прибрали».

- «Епопея» з Малою Токмачкою, яка вже стала своєрідною мем-легендою, триває. Передові підрозділи російської 42-ї мсд, після успішних контратакуючих дій ЗСУ в районі Білогір'я (де останні змогли не лише просунутися в самому селі, а й закріпитися там), очевидно, були змушені знову відступити з південно-східної частини Малої Токмачки через очевидну флангову загрозу для себе, що виникла внаслідок цього.

Наразі передові підрозділи російської 42-ї мсд відступили вздовж річки Мала Токмачка в напрямку Новопокровки та укріпилися на південь від Білогір’я.

Загальна ситуація на південь, південний схід та схід від Оріхівського району оборони ЗСУ така.

- Українські війска відновили повний контроль над Малою Токмачкою та Білогір’ям, продовжують утримувати Новоданилівку та ведуть запеклі бої в районі села Лугівське за контроль над ним.

- Противник, у свою чергу, зміг здійснити численні «проникнення» на північ від Лугівського (переважно в напрямку Чарівного та Гуляйпільского), у смузі 5-ї ЗВА УВ «Восток».

3. В оперативному сенсі подальші перспективи розвитку ситуації на «великому» Запорізькому напрямку, очевидно, виглядають для противника «досить туманними». Хоча, мабуть, варто зауважити, що це може бути — тимчасово. З часом це може змінитися не на краще для ЗСУ. Особливо враховуючи обсяг сил і засоби того, що командування противника ВЖЕ зосередило і розгорнуло на цьому напрямку і продовжує тягати туди й надалі.

58-ма ЗВА УВ «Днепр», очевидно, знекровлена і без серйозних підсилення та перегрупування, ймовірно, не зможе продовжити масштабний наступ на Запоріжжя вздовж Дніпра, а також штурмувати Оріхівський район оборони Збройних Сил України. Тим більше, робити це ОДНОЧАСНО. Саме переведення та концентрація основних зусиль командування УВ «Днепр» та його 58-ї ЗВА, власне, на штурм самого Оріхова, очевидно, поки що не дає бажаного результату.

Передові частини та підрозділи противника так й не спроміглися, поки що, прорватися до самого міста. Адже, без попереднього захоплення Малої Токмачки, Новоданилівки та Новоандріївки такий штурм у найближчому майбутньому малоймовірний.

Останні спроби російських військ все ж-таки досягти потрібного їм результату, очевидно, були успішно відбиті Збройними силами України. Цілком можливо, що 58-ма ЗВА противника намагатиметься повторити ці спроби найближчим часом, особливо з огляду на поступове нарощування сил і засобів пдв «вс рф» у її смузі.

Насправді, на «великому» Запорізькому напрямку лише російська 5-а ЗВА УВ «Восток» продовжує дуже й дуже повільно «повзти вперед». Більше того, супроводжуючи це «повзання» досить значними власними втратами.

Отже, гіпотетичний вихід російських військ на рубіж Малокатеринівка-Комишуваха (у смузі 58-ї ЗВА УВ «Днепра») та до Вільнянська(у смугах 5-ї або 36-ї ЗВА УВ «Восток»), як це, ймовірно, було задумано свого часу російським командуванням, очевидно, м'яко кажучи, «трохи затримується».

Джерело