Огляд світових новин від Свирида Опанасовича

Потоки вітань з нагоди Дня Росії від глав іноземних держав та урядів все ніяк не вщухнуть і вчора, не зважаючи всі свої миролюбні зусилля, Хуйло таки отримав низку вітальних телеграм з-за кордону, а саме: від Лукашенка, Пашиняна та Кім Чен Ина. Але це не все. Привітали Хуйла і лідери Придністров’я, ДНР, ЛНР… ось тепер, здається все. Щоправда, прийшла ще одна телеграма і з Вашингтону, від держсекретаря Ентоні Блінкена, але суть того вітання приблизно така ж, як і у вітанні Харківського СБУ, яке вивісило навпроти консульства РФ свій знаменитий банер. А от решта, тобто 189 держав-членів ООН, обійшли головне державне свято Росії підозрілою мовчанкою. Очевидно, делегувавши право щиро та сердечно привітати росіян із їхнім государственним празніком футбольній збірній Бельгії. Що та блискуче і зробила.

Дідусь відстежує подібні вітання не з метою позлорадстувать. Вітання з нагоди державного свята - це індикатор реального авторитету держави та її керівництва. Це як день народження людини. А Хуйлу з нагоди дня Росії навіть ХАМАС жалюгідної СМС-ки не прислав, хоча Хуйло до того ХАМАСа усіляко підлещується, вочевидь намагаючись посилити свої переговорні позиції перед зустріччю із Байденом.

Майбутню зустріч Байдена з Хуйлом українські експерти нам давно гарненько розтлумачили й винахідливо розфарбували, щоправда, як на мене, палітра барв, якими вони традиційно оперують, обмежується винятково відтінками чорного. Й наші експерти, описуючи наслідки для України майбутньої зустрічі в Женеві, кладуть ту чорну фарбу впевненими, відпрацьованими рухами і широкими мазками. На їхню авторитетну думку, все пропало, Україну неодмінно зіллють, бо ми вбогі та нещасні і нема на то ради. В дідусевих очах, однак, світ значно барвистіший, перспективи яскравіші, але зараз про це не писатиму. Краще дочекаємося самої зустрічі в Женеві.

Тим часом всередині Росії авторитет Хуйла продовжує нестримно зростати, про що, зокрема, свідчить відеозвернення мешканців села Верхній Карбуш у Омській області. В якому селяни просять заасфальтувати їм дорогу. Правда, просять вони не Хуйла, а канцлера ФРН Ангелу Меркель.

Таким образом, Хуйло вилітає в Женеву в ореолі впливового й авторитетного діяча, де і зустрінеться зі старим та кволим дідуганом Байденом. Якому, бідоласі, й спертися, по суті, ні на кого, хіба що на підтримку лідерів G7 та країн ЄС і НАТО. Ну й на деяку увагу заслуговує нова Атлантична хартія, днями укладена між США та Великою Британією, над якою Хуйло добродушно посміюється. Так, колись у 1941 році каліка Рузвельт і п’яниця Черчіль також уклали подібну Атлантичну хартію. Кажуть, що Гітлер із Геббельсом сильно тоді сміялися.

Спокойно наблюдаєм.