Огляд змін ситуації на окремих напрямках, в обох операційних зонах, - Костянтин Машовець

1. Сумський напрямок

Судячи з усього, незважаючи на просування окремих штурмових груп противника в південній частині Юнаківки, бої за саме село продовжуються. Імовірно, надійно закріпитися на території всього населеного пункту противнику все ще не вдається. Час від часу йому доводиться відходити з деяких кварталів села.

Крім того, у напрямку Варачине – Яблунівка ЗСУ начебто вдалося кількома короткими контратаками відтіснити противника на 400-500 метрів на південь від Яблунівки.

На інших ділянках вклинення противника - без особливих змін.

2. Куп'янський напрямок

ЗСУ "зачистили" підлісок навпроти Радьківки і намагаються виловити невеликі піхотні групи противника, як у самому Куп'янську, так і в його околицях, де вони були досить рясно інфільтровані. При цьому противнику, очевидно, вдалося кількома штурмовими групами пролізти в ліс на південь від Тіщенківки, де він й закріпився.

Російські військовослужбовці з передових (штурмових) підрозділів 6-ї загальновійськової армії (ЗВА), 27-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), яка входить до складу 1-ї танкової армії (ТА), а також низки підрозділів спеціального призначення, що діють на Куп'янському напрямку, очевидно мають достатньо суворий наказ проникнути якомога глибше в тил бойових порядків ЗСУ на цьому напрямку та намагатися якомога довше приховано утримуватись в «точках інфільтрації».

Протягом останніх 2-х діб фіксуються інфільтрації як невеликих груп піхоти противника (зазвичай до 2-3-4 в/сл, рідше до 5-6 в/сл), так і окремих одиночних російських військовиків в районах населених пунктів Кіндрашівка, власне Куп'янська, Мирного, й навіть Благодатного.

Виловити їх досить складно - вони інтенсивно ховаються (в тому числі в лісах і підлісках), в щільній міській забудові Куп'янська, часто переодягаються в цивільний одяг, а в темний час доби починають інтенсивно пересуватися. Очевидно, що у ЗСУ просто не вистачає боєздатної піхоти на цьому напрямку, щоб – або не допустити цього проникнення (створити суцільну лінію оборони), або активно і часто прочісувати власний найближчий тактичний тил.

Загальна обстановка на Куп'янському напрямку досить складна для ЗСУ. Противник (6 ЗВА, 1 ТА) протягом поточного місяця активізував як класичні атакуючі/штурмові дії, так і тактику просочування (проникнення) малими піхотними групами. По суті, на Куп'янському напрямку (як і на ряді інших напрямків) те, що відбувається, зазвичай, в тактиці, називають "перемішуванням бойових порядків військ".

З низки причин (у т. ч. широке використання сторонами тактичних ударних та розвідувальних безпілотників) створення та підтримання безперервної стаціонарної лінії бойового зіткнення з постійно утримуваними та обладнаними опорними пунктами та районами оборони стало «надзвичайно складним» тактичним завданням для обох сторін. Виникають лакуни та прогалини між позиціями та рубежами оборони, зайнятими окремими підрозділами, надзвичайно ускладняється їх матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), евакуація тощо.

По суті, сторони знову повертаються до маневрених, мобільних дій у тактичній зоні. Щоправда, цього разу у вкрай розосереджених бойових порядках і переважно невеликими піхотними або комбінованими групами.

При цьому більше шансів на успіх отримує та сторона, яка має більшу кількість піхоти, переважаючий рівень її маневреності (тобто здатності швидко і бажано приховано переміщатися по місцевості) або зможе забезпечити своєчасне і якісне спостереження за всією тактичною зоною, а також формування окремих спеціалізованих тактичних груп (підрозділів), виокремлених в тактичний резерв і призначених саме для швидкої і ефективної реакції (дії), щодо проникнення противника в тактичну глибину власних бойових порядків.

3. Лиманський напрямок

І тут ситуація продовжує загострюватися. Противник (в основному війська (сили) 20-ї та 25-ї ЗВА, посилені низькою частин та підрозділів 1-ї ТА) досить вперто проривається до рубежу Лиман-Ямпіль та намагається вийти в район Дробишево. Зокрема:

- 144-й мотострілецькій дивізії (МСД) 20-ї ЗВА силами, ймовірно 254-го мотострілецького полку (мсп), вдалося просунутися в південно-західному напрямку, в районі села Колодязі, а силами 488-го мсп — переправитися через річку Нітріус, захопити село Середнє і просунутися далі на захід. Також, очевидно, що невеликим штурмовим групам противника зі складу цих формувань вдалося проникнути на територію села Шандриголове, де вони намагаються закріпитися.

- Крім того, в смузі 25-ї ЗВА противник також просувається в бік Ямполя та Дронівки через Серебрянське лісництво. Тут фіксуються підрозділи зі складу 164-ї омсбр, 19-го танкового полку (тп) зі складу 67-ї мсд, 37-го мсп цієї ж дивізії, 1234-го мотострілецького полку мобілізаційного резерву, окремих підрозділів 169-ї омсбр та 11-ї окремої танкової бригади (отбр). Наскільки я розумію, противник вже вийшов на ділянці Григорівка-Серебрянка на північний берег Сіверського Дінця і зараз намагається перешкодити ЗСУ закріпитися вздовж річки Чорний Жеребець на захід від цього району та в місці злиття Ч. Жеребця з Сіверським Дінцем (район Дронівки).

- Своєю чергою, спроби противника закріпитися в Зарічному, вочевидь, були не зовсім вдалими. ЗСУ начебто вдалося частково скоротити зону проникнення противника в центральній частині селища, проте він продовжує утримувати кілька кварталів селища в районі перетину вулиць Центральної та Поштової, маючи при цьому зону проникнення кількох штурмових груп на північній околиці села.

Характерним для всього Лиманського напрямку, на даний момент, є чергова зміна спрямованості концентрації основних зусиль командування 20-ї та 25-ї ЗВА, яка знову змістилась з північно-західного напрямку (на Оскіл) на південний захід (тобто, в бік Лимана). І складається враження, що вони досить близькі до того, щоб суттєво скоротити північний фас всього Сіверського виступу (плацдарму) ЗСУ, як мінімум до Сіверського Дінця, і вийти на ближні підступи до Лиману і Ямполя.

4. Покровський напрямок

Продовжилася історія контратак ЗСУ на південь від Горіхове (район на південний захід від Покровська, смуга 90-ї танкової дивізії 41-ї ЗВА). Раніше про них я не повідомляв, але слід зазначити, що кілька днів тому ЗСУ вдалося відтіснити противника на схід від адміністративного кордону між Донецькою та Дніпропетровською областями на ділянці Горіхове - Зелений Кут на досить значній для цих часів площі – до 14 квадратних кілометрів.

Дана ситуація, очевидно, викликала досить однозначну реакцію з боку командування угруповань військ (УВ) противника – «Центр» та «Восток» – бажання відновити попередне положення військ на цій ділянці, адже подальший розвиток цих контрнаступальних дій ЗСУ міг би суттєво ускладнити положення підрозділів противника в смузі його 29-ї ЗВА, на її правому фланзі (УВ «Восток»), які, на даний момент, ведуть вперті бої в районі Зелений Гай – Новохацьке – Зірка – Піддубне, особливо у разі подальшого просування ЗСУ у бік Зеленого Гаю та до річки Вовча.

Тому їхня реакція була досить швидкою та однозначною. Противник підтягнув до цього району підрозділи 41-ї тд (її 228-й мсп та 239-й тп), а також підрозділи зі складу 137-ї омсбр та 1195-го мсп мобілізаційного резерву та почав активно атакувати (причому прямо «в лоб»), намагаючись ліквідувати вклинення ЗСУ. Станом на вчорашній вечір він спромігся "повернути" собі до 5-и квадратних кілометрів.

5. Південно-Донбаський напрямок

Тут варто відзначити триваючий наступ противника в смугах 29-ї та 36-ї ЗВА (УВ «Восток»), а також його просування в смузі 5-ї ЗВА. Зокрема:

- Передові підрозділи 430-го мсп (29-та ЗВА) продовжують свої спроби зачепитися за Олександроград, маючи мінімальне просування по одній з посадок на північний схід від села. Деякі з його штурмових груп таки добігають до нього, але не «затримуються» там надовго.

- 36-й ЗВА, вочевидь, вдалося досягти трохи більшего тактичного успіху, прорвавшись своїми передовими штурмовими підрозділами зі складу своїх 37-ї омсбр та 5-ї отбр відповідно у напрямках Січневе – Новоселівка (до 2 км) та Вороне – Соснівка (до 2,3 км). На даний момент це найбільш загрозливе просування противника для всієї системи оборони ЗСУ на цьому напрямку. Противник, по суті, проривається до Великомихайлівки, де річка Ворона впадає у річку Вовча, що загрожує досить глибоким охопленням з півдня підрозділів ЗСУ, які ведуть вперті оборонні бої на північ, по рубежу Іскра-Олександроград.

- Також противник мав просування південніше, у смузі 5-ї ЗВА. Її 218-й танковий полк (тп) 127-ї мсд, мабуть, за підтримки деяких штурмових підрозділів зі складу 57-ї та 60-ї омсбр зумів вийти на північно-східну околицю Тернового, а також просунувся до 1 км у напрямку Запорізьке - Новомиколаївка. Ще південніше 143-й мсп зі складу тієї ж 127-ї мсд відбив у ЗСУ кілька лісосмуг на північ від Ольгинського в напрямку Новоіванівки.

На даний момент обстановка на всьому напрямку характеризується триваючим наступом противника (його темпи знову повернулися до рівня 10-11 квадратних кілометрів на добу). При цьому основні зусилля командування противника (УВ «Восток») зосереджені в смугах 36-ї та 5-ї ОА.

Якщо в смузі 29-ї ЗВА ЗСУ вдалося сповільнити наступ противника кількома контратаками на ряді ділянок, то в смугах 36-ї та 5-ї ЗВА (яка ще й посилена частиною сил 35-ї ЗВА) зробити це поки що не вдалося. Противник, завдяки значній перевазі у силах та засобах, має можливість активно діяти на досить широкому фронті, при цьому банально "розтягуючи" сили та засоби ЗСУ. Це, своєю чергою, не дозволяє українському командуванню концентрувати їх на ключових ділянках та напрямках, суттєво «розряджає» оперативну щільність їх військ на цьому напрямку.

Зміни на Краматорському, Костянтинівському (колишнє Торецьке) та Добропільському напрямках будуть розглянуті у наступних оглядах. Окремо оцінимо подальший (МОЖЛИВИЙ) розвиток ситуації на Запорізькому напрямку.

Джерело