Остання гастроль, або Чому гроші на дороги тягнуть з медицини: "Це продовження антисоціальної політики влади"

Зараз країни в усьому світі нарощують інвестиції в соціальний капітал, перш за все, в систему охорони здоров'я, освіту і науку, тому що це, по-перше, допомагає пом'якшити кризовий вплив, а по-друге, дає підготовку до швидкого виходу з кризи в умовному завтра, передають Патріоти України. . Про таку необхідність говорять і на Всесвітньому економічному форумі, і у Міжнародному валютному фонді. Але наше Міністерство фінансів робить все з точністю навпаки - фінансує колосальну кількість проектів, які не те, що навіть не пов'язані з соціальним капіталом, але і не пов'язані з реальними економічними інтересами країни.

Наявний повний розпад системи управління державними фінансами. З одного боку, є функціонарій Міністерства фінансів, а з іншого – для членів уряду почався період, який можна назвати "останньою гастроллю". Тобто зараз вони намагаються профінансувати якісь сумнівні програми і, в тому числі, програми, продиктовані прямим лобізмом різних структур.

Ось зараз всі говорять про перекидання ресурсів з молекулярної діагностики онкозахворювань на дороги у Львівській області та ремонт корпусу Львівського університету. Я розумію, що з точки зору маркерної події, це яскравий індикатор, що привертає увагу. Але чомусь ніхто і не згадав, що в липні, коли Мінфін залучив 2 мільярди доларів від зовнішніх кредиторів, майже 800 мільйонів доларів з цих коштів були спрямовані на достроковий викуп українських боргів з терміном погашення в 2021-2022 роках. Тобто не на обслуговування поточного боргу, що більш логічно, а саме на достроковий викуп.

До відома, достроковим викупом, як правило, займаються країни, які знаходяться в потужній економічній динаміці, у яких є величезні ресурси і які не знають, куди їх дівати. В Україні ж у другому кварталі економіка падала, щосили розгорілася бюджетна криза, але при цьому 800 мільйонів доларів віддали на достроковий викуп боргів. Але і це був ще не фінал - у серпні 320 мільйонів доларів відправили на викуп так званих ВВП-варантів, які були випущені ще під час реструктуризації, ініційованої екс-міністром Наталією Яресько, які взагалі не входять в структуру держборгу і виплати за якими в найближчі 3-4 роки повинні були бути копійчаними.

Тобто сумарно Мінфін 1,1 мільярда доларів відправив, грубо кажучи, на те, щоб достроково запакувати кишені зовнішніх кредиторів. Цю цифру можна зіставити з тим, скільки держава витратила на боротьбу з коронавірусом – за повідомленням Міністерства фінансів, сумарно з усіх джерел відправили 25 мільярдів гривень, коли в кишені кількох кредиторів потрапили 30 мільярдів гривень. Тобто виходить, що інтереси всієї країни зіставили з інтересами цих кількох кредиторів.

Чому це гроші саме з медицини? Тому що тут якраз яскраво підтверджується фарисейська політика влади. Адже вони спочатку збільшують кошторис витрат на медицину, але не реальну, а планову, тобто ту, яку хочуть витратити і потім такими точковими ударами з цієї планової суми висмикують ті чи інші реальні гроші на інші проекти, зменшуючи проект програми, пов'язаної з медичним захистом. При цьому вони думають, що одним пострілом вбивають двох зайців – начебто як і попіарилися в ЗМІ, назвавши колосальні цифри зростання бюджету МОЗ, але вони також розуміють, що 90% людей не стануть перевіряти, скільки за фактом було направлено на медицину і сподіваються, що це пройде непомітно.