
Патріоти України наводять розповідь Андрія Цаплієнка без змін та скорочень
Сьогодні день народження 20-го батальйону (29 квітні.-ПУ). Один з найкращих батів. З тих, що я бачив на фронті.
Для мене будь-який підрозділ - це не номер з абревіатурою. І не перелік боїв. А люди.
Це Юрій Яницький, позивний «Фаберже». На початку війни він та ще кілька бійців 20-го батальйону відбивалися від навали бойовиків на блокпості біля селища Красний Партизан. Хлопців повністю оточили. По них били танки. Після майже п'ятигодинного бою їх захопили. Пам'ятаєте моторошне відео, де у кадрі Юра та решта полонених сидять в оточенні бойовиків? А ще там знято, як українському капеланові бойовики віддають тіла загиблих у Красному Партизані. Так от, Юрій розповів, що насправді полонених бійців розстріляв в упор один з орків. Юрко назавжди запам'ятував його обліччя. Та й самого «Фаберже» могли розстріляти. Запросто. Бо всі сорок три дні в полоні «Фаберже» проносив на собі... прапор батальйону. Встиг його зняти і заховав під формою.
«На щастя, нас не дуже ретельно перевіряли», - каже «Фаберже», посміхаючись. «А якщо би знайшли?» - запитав я його. «Розстріляли би, напевно», - посміхається Юрко. – «За таке вони розстрілюють, бува».
Кажуть, підрозділ існує, допоки не втрачено його прапор. Отже, Юрко, можна сказати, врятував цілий батальйон. Подвиг цього відчайдуха якось забутий державою - й досі не відзначений нагородами. Та ми не забуваємо. З днем народження, «Двадцятка»!!! Слава Україні!!!
Якби США мали союзників в Ірані у тому значенні, в якому вони існували за часів до Трампа, то на цьому етапі війни американці вже готувалися б повертатися додому з перемогою. А замість них у регіон уже заходила б міжнародна машина стабілізації й віднов...
"Ще одна причина, чому домогосподарки, вчителі, продавчині, менеджери та інші цивільні бажають смерті українським військовим – відсутність політичного процесу в країні. Мільйони людей незадоволені своїм становищем, життям, рівнем доходів, постійною неб...