Передові підрозділи 3-го АК намалювалися у Ростовській області, - Машовець

Доброго дня, шановне панство...!!!

1. "Великий наступ" на Миколаїв, судячи зі всього, таки забуксував. Вчора противник на Миколаївському напрямку так й не зміг просунутись, або , принаймні, організувать атакуючі чи бодай штурмові дії у вказаних напрямках - а ні південно-західніше Снігурівки, а ні по напрямку на Таврійське.

Зате, як я й спрогнозував у попередньому огляді, в районі Високопілля командування противника почало виявляти свою зацікавленність до ділянки місцевості між Потьомкіним та Добрянкою. Силами декількох розвідувально-диверсійних груп, треба розуміти, зі складу 10-ї обр СпП командування військ противника спромоглося організувати спробу розвідувального пошуку, яка втім закінчилася безрезультатно для нього. РДГ противника були своєчасно виявлені та вогнем передових підрозділів ЗСУ відігнані з нейтральної смуги до своїх позицій.

Підрозділи 11-ї ісбр отримали наказ дослідити та спробувати відновити пропускні здібності Антонівського мостового переходу для автотранспорту, а також "дослідити можливість" відновлення мостового переходу у районі Каховської ГЕС. Одночасно, командування військ противника розглядає можливості та перспективи нарощування пропускних можливостей понтоно-паромної переправи в районі с. Львове. До виконання цих завдань також напряму вже залучені сили та засоби 32-го ісп зі складу 49-ї ЗВА.

Дуже прикметно, що усю свою возню навколо переправ через Дніпро противник намагається посиленно прикривати засобами ППО, але поки, за визнанням штабу угрупування військ "Юг" - "не дуже вдало"...

2. Оперативне угрупування військ противника "Запорожье", судячи зі всього отримало свій резерв - до 4-х БТГр (частково недоукомплектованих) зі складу 36-ї мсбр 29-ї ЗВА та 5-ї тбр 36-ї ЗВА. Ці підрозділи увійшли до оперативного підпорядкування штабу 58-ї ЗВА Південого воєного округу і поки тримаються у другому ешелоні оперативної побудови військ цієї армії. Скоріш за все, командування військ противника має на увазі ввести цей резерв в районі Щербаки - Нестерянка, або в районі Пологи, у зручний для себе момент.

Ще 2-ї БТГр зі складу 37-ї мсбр 36-ї ЗВА розгорнулись по обох флангах Вугледарського виступу ЗСУ, одна на напрямку Новомайорське - Пречистівка, інша - з протилежного боку - по напрямку Пільне - Володимирівка. Посилення підрозділів. До речі, вчора та сьогодні російське командування вперто намагалося атакувату по цим напрямкам, а також з напрямку Єгоровка -Павлівка. Невдало для себе...

Я розумію таку впертість... Вперте та дуже повільне наближення українських військ до Лас-ВолновахоС з північно-західного напрямку, нехай навіть черепаховими темпами... об'єктивно поставить російське війська у складне становище. Причому... в такому разі активні наступальні дії противника в районі Мар'їнки і пвденіше її та загалом на Кураховскому напрямку ще більше втратять будь-який адекватний сенс...

В районі Пологи командування протвиника, судячи зі всього, вирішило організувати щось подібне до контр-атаки во фланг тактичній групі ЗСУ яка до сих пір вела достатньо успішні бої в районі Інженерного... З рубежу Чумацьке - Решетилівське вони вирішили через Костянтинівку прорватися на Дорожнянку. Сенс цих атак очевидний - не тільки створити флангову загрозу вищезазначеній тактичній групі ЗСУ, а й повернутися на ближні підступи до Гуляйполя. Задумано було непогано, а от з виконанням, вже традиційно... у росіян - не склалося. Навіть з місця тронутись вони так й не змогли...

3. На Харьковському напрямку, судячи зі всього, командування протиника в рамках "створення зручних умов для гіпотетичних перемовин" продовжує свої вперті намагання вийти на ближні підступи до Харькова - з північно-східного та південно-східного напрямків.

І якщо в районі Дементіївки та Прудянки усе обмежується дрібними тактичними атаками перманентного характеру, то у районі на південий схід від Чугуїва, командування військ противника докладає більш суттєві зусилля...

Принаймні 3 "свіжих" БТГр зі складу 3-ї та 144-ї мсд 20-ї ЗВА (одна з яких танкова), намагаются відтіснити підрозділи Сил оборони України з рубежу Приморське - Базаліївка - Леб'яже - Гракове.. Сенс цього тиску також зрозумілий:

- зняти в кінцевому рахунку гіпотетичну загрозу прориву ЗСУ на Шевченкове й далі на Куп'янськ

- самим вийти з південого сходу до Чугуїва й таким чином створити певні "пердумови" для "вирішення питання зі Старим Салтовим".

- нівелювати можливість будь-яких активних наступальних дій ЗСУ на Балаклійському напрямку, адже командування військ противника не може не розуміти того факту, що навіть будь-які "успішні" його дії по напрямку Нова Гусарівка - Гусарівка, а також "жорстка оборона" по закруту Сіверського Донця в районі лісових масивів північно-західніше Ізюму зовсім не знімають загрози його Балаклійському району оборони...

Просто тому, що на цих ділянках українські війська знаходяться у куди кращих умовах ніж противник, а українське командування має можливість обирати різноманітни варіанти своїх подальших дій з куди більшої кількості ніж противник.

Наприклад, з ходу тут можливо реалізувати цілий набір "сюрпрАЙзів" для противника - від Балаклійського "котла" до "бокового прориву" на Ізюм. У відповідності до цього, командування військ противника вимушене розтягувати свої "отсечные" позицій по достатньо широкому фланговому району, та й ще в умовах коли закрут річки вдається в його оперативне шикування... Не саме зручне для нього становище.

Тому, ці наполегливі прагнення противника "організувати" ЗСУ Чугуївську "головну біль" дещо північніше загрозливого району, цілком зрозумілі... Адже в такому разі, українському командуванню буде явно не до того, щоб прориватися на тили Балаклійської тактичної групи російських військ.