"Переговорів прагнуть не тільки у Вашингтоні. Їх прагнуть і в Москві", - Портников

"Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен прибув в українську столицю для переговорів із президентом Володимиром Зеленським та іншими керівниками країни. Це лише частина європейського турне голови американського дипломатичного відомства", – пише оглядач Віталій Портников у своїй статті, передають Патріоти України, та продовжує:

"Після Києва Блінкен вирушить до Берліна – його колега Анналена Бербок щойно відвідала і Київ, і Москву, в якій переконувала міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова повернутися за стіл переговорів у "нормандському форматі", щоправда, безуспішно. І, нарешті, найважливіший пункт поїздки американського державного секретаря – Женева, зустріч із міністром закордонних справ Росії.

Про всі три поїздки стало відомо буквально за кілька годин до їх початку – безпрецедентна швидкість для американського державного департаменту, який зазвичай попередньо і скрупульозно складає графік свого керівника. Але очевидно, що напруга в міжнародних відносинах настільки велика, що зараз не до попередніх погоджень. Прессекретар Білого дому Джейн Псакі стверджує, що Росія може напасти на Україну будь-якої миті. Американські медіа пишуть про прямий виклик міжнародному порядку – хоча, як на мене, цей виклик було кинуто ще 2014 року, коли Росія окупувала та анексувала український Крим.

І водночас ми бачимо, що переговорний марафон продовжується. Незважаючи на те, що в Москві після трьох раундів переговорів на рівні російських та американських дипломатів, Ради НАТО – Росія та ОБСЄ почали говорити про безглуздість подальших консультацій, проте голови дипломатичних відомств все ж таки зустрінуться. А це означає, що переговорів прагнуть не тільки у Вашингтоні. Їх прагнуть і в Москві.

Інше питання – а що реально у Кремлі розраховують отримати внаслідок таких консультацій? На які реальні домовленості вийти? Чи підтримання постійної напруженості, а зовсім не результат консультацій, і є мета Володимира Путіна? І яку роль у цьому постійному підкиданні полін у вогонь відіграє Україна? Проблема в прагненні Путіна встановити контроль над Україною і домогтися гарантій її – як і інших колишніх радянських республік – невступу до НАТО, чи все ж таки йдеться про те саме знищення світового порядку, про яке попереджають американські колеги? І агресія проти України – лише один із інструментів спроб такого знищення?".