Перемога вже кілька разів приходила, але нас не було вдома, - Ігор Луценко

"Кінець війни, мир, перемир'я, призупинка не трапляться ні завтра, ні післязавтра. Буквально через пару місяців ми зауважимо, що наступив п'ятий рік розмов про те, що війна ось-ось закінчиться. Наступить п'ятий рік медійного споглядання дипломатичних столів, людей у краватках, які невтомно роздувають свою значимість і спекулюють ілюзіями контролю й бажаннями миру", - пише політик та військовослужбовець Ігор Луценко на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук", передають Патріоти України, та продовжує:

"Однак сила, котра керує реальністю, має зовсім іншу природу й інакшу форму.

Обличчя російського солдата – ось обличчя реальності. На сьогодні воно все ще повне приреченої рішучості. На нього не так уже й направлені софіти й телекамери, але саме там слід шукати відповідь на те, хто керує потаємними струнами світу, хто визначає долю планети. І поки що це потворне обличчя, обличчя огидної війни, котру росіяни ведуть проти віри, надії й любові, усе ще обіцяє нам продовження марафону.

Групка пришелепкуватих забудовників, котра примхою долі й мареннями глибинного народу опинилася на високих пагорбах, вірила в те, що людьми керує не лють і любов, а якісь потаємні й нікому не видимі нитки. Ця групка сподівалася, що тепер вони стануть цими ляльководами світу, вершителями доль, котрі грошима і брехнею пройдуть світ туди й назад.

Але виявилося, що в людини й сестри її – війни – не така природа. Що навіть їхні родичі забудовників по цинізму – хазяї Кремля – мислять і дихають зовсім по-іншому, хоча так само не вірять ні в що світле. Виявилося, що гроші – занадто мало для кремлівських, і що ті не зупиняться ні під яку обіцянку гешефту. Бо кров – солодша за долари, карта влади завжди б'є карту грошей.

Розслабити, розділити й обманути – лише для цього запускають у всі роки війни ці "мирні плани". Приховати реальність, яка вимагає менше триндіти, а більше битися, вимагає перестати чекати чуда й нарешті почати жити й радіти. Перемога вже кілька разів приходила, але нас не було вдома".